Зарплата та кадрова справа 25.03.2019

(коментар до постанови правління ФСС «Про деякі питання обліку заборгованості страхувальників зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України» від 12.12.2018 р. № 28)

(Методичні рекомендації щодо заповнення Звіту від 05.02.2019 р.)

Із попередньої статті ви дізналися, коли та як правильно встановити працівнику неповний робочий час. Тепер настав час розібратися, як оплачувати працю працівника, дотримуючись мінімальних державних гарантій. Крім того, у межах цієї статті з’ясуємо, які є нюанси у сплаті зарплатних платежів для працівників з неповною зайнятістю.

Працівники, яким встановлено неповний робочий час, користуються повним обсягом трудових прав, для них діють державні гарантії, та, звісно, вони є застрахованими особами. Інакше кажучи, це звичайні працівники, які мають право, зокрема, на відпустку, лікарняні, декретні. Водночас є певні нюанси, про які повинен знати роботодавець. У межах цієї статті з’ясуємо нюанси надання та розрахунку лікарняних, декретних та відпускних.

Неповний робочий час — доволі поширене явище, оскільки передбачає менше трудове навантаження та менші витрати на оплату праці. Але при виборі такого виду роботи слід враховувати деякі нюанси. Поговоримо про те, коли зайнятість вважається неповною і як правильно запровадити її роботодавцю.

Встановлюєте працівникові неповний робочий час? Майте на увазі, що в цьому випадку доведеться розрахувати для нього індивідуальну норму робочого часу. Найдетальніші рекомендації, як це зробити, наведені у статті.

Неповний робочий час — законне явище у трудових відносинах. Робота в такому режимі передбачає менший обсяг роботи та, відповідно, меншу оплату — пропорційно такій виконаній роботі. Ініціатором такого режиму роботи може бути як роботодавець (ст. 32 КЗпП), так і працівник (ст. 56 КЗпП).

При введенні такого режиму роботодавці можуть допускати порушення, тим самим порушуючи трудові права працівників. Держпраці у ході інспекційних відвідувань може виявляти такі порушення та накладати штрафи. У статті наведені найбільш поширені помилки роботодавців, які можуть призвести до штрафів. Тож намагайтеся не допускати їх у своїй роботі.

Неповний робочий час можна встановити одразу при прийнятті на роботу чи у процесі діяльності. Причому неповний час може працювати як сумісник, так і основний працівник. А ще це може бути ініціатива роботодавця чи працівника (про останню і говоритимемо в наших «коміксах»). Покажемо, у яких повідомних та звітних документах фігурує інформація про неповний час.

У нас працівники не користуються правом на ПСП (оскільки всі зарплати більше встановленої межі). Але в січні з відпустки для догляду за дитиною до 3 років на неповний робочий час (5-денка, з 9:00 до 13:00) вийшла працівниця, у якої двоє дітей (5 років і 2 роки). Оклад працівниці — 8000,00 грн. Та я тільки у березні зрозуміла: до її доходу треба було застосовувати ПСП «на дітей».

Фонд соціального страхування України
Методичні рекомендації щодо заповнення Звіту від 05.02.2019 р.
Додаток до матеріалу:

• "Новий звіт до ФСС: хто подає, навіщо і коли" // "ЗКС", 2019, № 6