Профессиональный бухгалтер 11.04.2022

(коментар до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 р. № 2142-IX)

Нагадаємо, що 24.02.2022 р. на всій території України був введений воєнний стан 1(далі — ВС), який наразі продовжений 2 (принаймні до 25.04.2022 р.). І якщо суб’єкти господарювання за два роки потроху опанували нелегкий карантинний період, то воєнні труднощі — це новий виклик і для держави, і для підприємців.
Але навіть у ці вкрай важкі часи бізнесу доведеться шукати компроміси та намагатися працювати.
Отже, знову постають такі питання, як прострочення (або взагалі неможливість) виконання договірних зобов’язань та звільнення від відповідальності внаслідок дії форс-мажорної обставини, які ми розглянемо в цьому матеріалі.

З початку військової агресії проти України багато роботодавців змушені були оголосити простій.
Відповімо на запитання, що найбільш часто ставлять у зв’язку з цим.

Частина працівників з початку введення воєнного стану виїхала за кордон, дехто з них, можливо, вже отримав статус біженця.
Водночас «працівники-біженці» і дотепер перебувають у трудових відносинах з українським роботодавцем.
Як правильно врегулювати таку ситуацію з точки зору українського законодавства?