Після початку війни компанії, що працюють на теренах держави-агресора, опинилися під сильним тиском. Цей тиск зумовлений не тільки, а можливо, не стільки прямими економічними чинниками (санкціями та адміністративними заборонами), а й гострою реакцією суспільства. Особливо вперті топменеджери корпорацій, які спочатку самовпевнено повідомляли про збереження свого «російського» бізнесу, були піддані такій шаленій громадській обструкції, що більшість із них вимушена була скоритися й відмовитися від співпраці з Еvil Еmpire. Деякі авторитетні експерти зазначають, що продовження бізнесу з росіянами — загалом стратегічно збиткова справа, і тому Russian exodus — це не якась там шляхетна жертовність, а тверезий розрахунок, на якому ґрунтується абсолютно меркантильне рішення далекоглядного корпоративного менеджменту: «вихід із Росії має економічний сенс для більшості компаній, і він може бути прихований моральністю, але легко вибрати моральний шлях, коли економіка та мораль збігаються».

Але не всім вдається швидко вибратися з Canceled Country. Деякі компанії, на жаль, з різних причин змушені в тій Темряві на деякий час затриматися. В такому випадку перед ними постає питання про адекватне подання відповідної інформації у фінансових звітах. Як це зробити правильно?

Європоради

Деякі загальні настанови можна знайти в листі головного європейського регулятора ринку цінних паперів: ESMA в травні випустив спеціальні вказівки щодо відображення наслідків війни у примітках до звітів за перше півріччя 2022 року. Цей документ стосується всіх публічних компаній ЄС. Нам здається, що він може вказати найважливіші акценти та підказати алгоритм правильного розкриття тим бухгалтерам, які розмірковують над описом діяльності підприємства в Росії в загальному контексті приміток про вплив війни на бізнес.

Дуже важливим є те, що грізний єврорегулятор вказує на необхідність форматно виокремити дані про вплив збройного конфлікту на підприємство:

«З метою полегшити доступ користувачів до інформації про суттєві наслідки вторгнення Росії в Україну у фінансовій звітності емітентам рекомендується включати всю відповідну інформацію, включаючи те, що стосується очікуваних кредитних збитків або ризиків на постраждалих ринках, в одну примітку або надати карту, де різні примітки стосуються вторгнення Росії».

Також вельми симптоматичним є те, що єврочиновники наполегливо радять публічним компаніям ЄС щиро повідомляти користувачам не тільки інформацію про те, як вплинула війна на бізнес, а й інформацію про те, чому війна не вплинула на бізнес:

«Емітенти з операціями на постраждалих ринках або значно піддані впливу товарів, які постраждали від вторгнення Росії в Україну (наприклад, енергетика чи сільське господарство), або повинні пояснити вплив вторгнення, або заохочуються чітко пояснити, чому вторгнення Росії в Україну не має суттєвого впливу на їхню фінансову звітність, незважаючи на підданість значним ризикам».

Враховуючи те, що йдеться про проміжну звітність, експерти ESMA, звісно, посилаються на МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність». Зокрема, регулятор звертає увагу на параграфи 15–15В, які регламентують подання інформації про так звані значущі (significant) події та операції. Крім того, у документі наголошено на вимогах параграфа 16А (г) щодо розкриття характеру та суми змін у попередніх оцінках.

Також європейський орган нагадує про критичність суджень щодо припущення про безперервність за загальними приписами параграфа 25 МСБО 1 «Подання фінансової звітності».

Зрозуміло, що в документі йдеться і про необхідність провести тестування на зменшення корисності як фінансових, так і нефінансових активів.

Особливий акцент у листі ESMA зроблено на примітках за вимогами МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації».

Окрему увагу приділено з’ясуванню того, чи дотримуються критерії значного впливу та контролю щодо асоційованих, спільних та дочірніх підприємств. У цьому контексті важливим нам вбачається таке зауваження:

«Рішення про припинення діяльності в постраждалих районах, обмеження доступу до інформації або щодо використання фінансових ресурсів не обов’язково може призвести до втрати контролю чи значного впливу на об’єкт інвестування».

На наш погляд, цей підхід може бути цілком доречним і тоді, коли йдеться про об’єкти інвестування, розташовані на теренах РФ.

Додатково єврочиновники вирішили, що не завадить нагадати бухгалтерам про релевантні вимоги МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», МСБО 12 «Податки на прибуток», МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів» та МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи».

Загальні вимоги системи МСФЗ

На наш погляд, розкриваючи дані про бізнес-присутність на території Росії, головбух має передусім орієнтуватися на вказівки параграфів 125, 127, 129, 131 МСБО 1, а також на параграфи 31–34 МСФЗ 7.

Щоб не покалічити мозок завищеною вимогливістю до передбачень, треба відчути своєрідність філософії МСФЗ, яка рельєфно проявляється саме в екстремальних ситуаціях.

МСБО 1 вимагає розкрити дані про основні джерела невизначеності оцінки на кінець звітного періоду, які становлять значний ризик спричинити суттєве коригування балансової вартості активів та зобов’язань. Але надриватися не треба, оскільки стандартизатори усвідомлюють, що зростання кількості змінних величин та припущень, які впливають на можливе майбутнє вирішення невизначеностей, призводить до того, що такі судження стають більш суб’єктивними та складними і, відповідно, зростає потенціал подальшого суттєвого коригування балансової вартості активів та зобов’язань. Головбух не Кассандра, він має право на неточність — стандартизатори розуміють, що йдеться про найважчі, суб’єктивні чи складні судження управлінського персоналу. Ельфам не може бути легко оцінювати ситуацію в Мордорі.

Стандартизатори пропонують (але не наполягають) розкривати інформацію про характер припущень або невизначеності оцінок; чутливість балансових вартостей до методів, припущення та оцінок, що лежать в основі їх обчислень, включаючи причини чутливості; очікуване вирішення невизначеності та діапазон обґрунтовано можливих кінцевих результатів у наступному фінансовому році стосовно балансової вартості активів та зобов’язань, на які вони впливають; і пояснення змін, унесених до минулих припущень стосовно активів та зобов’язань, якщо невизначеності залишаються невирішеними.

І навіть у, здавалося, безвихідній ситуації, коли невизначеність щодо поведінки орків сягає захмарних висот, перейматися ельфам не треба — достатньо просто щиро зізнатися в неспроможності осягти всю глибину тієї ірраціональної Темряви. Бухгалтеру не слід соромитися такого зізнання, бо на його боці параграф 131 МСБО 1:

«Іноді неможливо розкрити інформацію про обсяг можливого впливу припущення або іншого джерела невизначеності оцінок на кінець звітного періоду. У таких випадках суб’єкт господарювання розкриває інформацію про те, що обґрунтовано можливо (на основі існуючих знань), що кінцеві результати в наступному фінансовому році, які відрізняються від припущення, можуть потребувати суттєвого коригування балансової вартості відповідного активу або зобов’язання. У всіх випадках суб’єкт господарювання розкриває інформацію про характер та балансову вартість конкретного активу чи зобов’язання (або класу активів чи зобов’язань), на які впливає припущення».

Що стосується МСФЗ 7, то тут увага передусім зосереджена на розкриття інформації про ризики, властиві фінінструментам (боргам від операції з РФ та інвестиціям, вкладеним в РФ). У цьому стандарті йдеться про три види ризиків: кредитний ризик, ризик ліквідності та ринковий ризик (у т. ч. валютний, процентний та інший ціновий ризик).

Параграф 33 МСФЗ 7 містить такі базові вимоги:

«Для кожного типу ризику, що виникає внаслідок фінансових інструментів, суб’єкт господарювання розкриває:

(а) вразливості до ризику і як вони виникають;
(б) свої цілі, політику та процеси щодо управління ризиком та методи, використані для оцінки ризику;
(в) будь-які зміни в (а) або (б) порівняно з попереднім періодом».

Крім того, параграф 34 вимагає для кожного типу ризику, що виникає внаслідок фінансових інструментів, розкривати підсумкові кількісні дані про вразливість до цього ризику та концентрації ризику.

Будь-якій притомній людині зрозуміло, що в гарячій фазі збройного конфлікту ці вимоги видаються смішними. Тому ми пропонуємо не ставитися занадто серйозно до розрахункового підтвердження кількісних показників ризикованості. Кожному нормальному користувачу ясно, що, коли говорять гармати, ризик-менеджери мовчать. Отже, навряд чи користувачі будуть занадто вимогливими до точності бухгалтерських передбачень. Достатньо буде чесно поділитися з ними доступною вам інформацією.

Американський досвід

На відміну від європейського «глибокого занепокоєння», американці, як завжди, діють набагато конкретніше. Думаємо, українським бухгалтерам ніщо не заважає скористатися деяким досвідом американських колег.

Комісія із цінних паперів США (SEC) нещодавно видала «зразковий лист» (Sample Letter), у якому пояснила, як саме слід розкривати інформацію про вплив війни загалом і про бізнес-відносини з РФ зокрема. Чиновники Комісії пропонують менеджменту розглянути вплив на його судження «засобів контролю та процедур розкриття інформації, оцінку керівництвом ефективності внутрішнього контролю за фінансовою звітністю та роль ради директорів у нагляді за ризиками будь-яких дій чи бездіяльності, пов’язаних із вторгненням Росії в Україну, включаючи розгляд того, чи продовжувати, чи зупиняти операції або інвестиції в Росії та/або Білорусі».

Американські комісари наполегливо просять відверто поділитися з ними та всіма народами світу інформацією про будь-який вплив:

• унаслідок санкцій, обмежень на отримання відповідних дозволів уряду, обмежень щодо обміну валют або контролю за експортом чи капіталом, включаючи вплив будь-яких ризиків, які можуть перешкодити можливості продавати активи, розташовані в Росії, Білорусі чи Україні, у тому числі через санкції, що впливають на потенційні можливості покупців;
• у результаті реакції інвесторів, працівників, клієнтів та/або інших зацікавлених сторін на будь-які дії або бездіяльність, що випливають або пов’язані з вторгненням, включаючи сплату податків Російській Федерації; та
• що може статися, якщо Росія чи інший уряд націоналізує ваші активи чи операції в Росії, Білорусі чи Україні.

А якщо раптом ви оптимістично вважаєте, що зазначені впливи несуттєві, у вас просять пояснити, чому саме ви так вважаєте.

Щоби пихаті корпоративні сеньйори усвідомили важливість проблематики, досвідчений американський регулятор уміло смикає за інтимні струни топменеджерів:

«Будь ласка, опишіть масштаби та характер ролі ради директорів у нагляді за ризиками, пов’язаними з вторгненням Росії в Україну. Це може включати, але не обмежуючись, ризики, пов’язані з кібербезпекою, санкціями, працівниками, які працюють у постраждалих регіонах, і ланцюжком постачань / постачальниками / постачальниками послуг у постраждалих регіонах, а також ризики, пов’язані з поточними або тимчасово припиненими операціями чи інвестиціями в постраждалих регіонах».

Поставте себе на місце директора: серйозний державний орган ввічливо просить тебе оприлюднити дані про суми, сплачені до бюджету РФ, а також про твою роль у цій сплаті, і при цьому теленовини щоденно рясніють жахливими кадрами з Бучі, Маріуполя та Ірпеня. Фактично корпоративному директорату США просто не залишають вибору.

Приклад

Наразі поки що ми не бачимо багато прикладів спеціального розкриття даних про бізнес в РФ. Адже європейські компанії зазвичай не звітують щоквартально. Утім, ми можемо поглянути на квартальні звіти деяких американських корпорацій.

От, скажімо, як описує свою бізнес-присутність у Росії у звіті за І квартал 2022 року SYLVAMO CORPORATION:

«Наші операції в Росії включають паперову фабрику у Свєтогорську (Росія) та довгострокові права на заготівлю деревини на 860 000 акрів державних лісових угідь, а також становлять приблизно 15 % наших чистих продажів і 10 % наших довгострокових активів за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року.

24 лютого 2022 року Російська Федерація почала військове вторгнення в Україну. Дії Росії щодо України призвели до санкцій, що їх уводять Сполучені Штати, Європейський Союз, Велика Британія та інші юрисдикції. Ні компанія, ні будь-які її російські дочірні компанії, директори або працівники не є спеціально визначеними громадянами [specially designated nationals — SDN], або заблокованими особами, або інакше названими в пакетах санкцій особами, і наш завод розташований поблизу фінського кордону та не стоїть поблизу [території] конфлікту в Україні. Компанія, дійсно, працює відповідно до чинних режимів санкцій. Після вторгнення в Україну наші російські підприємства зазнали втрати постачальників, перебоїв із сировиною, збільшення витрат на сировину й вищих транспортних та інших витрат на ланцюг постачань. Незважаючи на ці труднощі, фабрика й далі функціонує зі зниженою потужністю, використовуючи замінники.

Фінансові результати нашого російського заводу суттєво не відрізнялися від нашого внутрішнього плану на І квартал 2022 року, і ми в цілому підтримували умови та можливість виконання наших контрактів із клієнтами.

Керівництво разом із наглядом за ризиками з боку ради директорів продовжує активно контролювати та посилювати безпеку наших людей та стабільність інфраструктури нашого Свєтогорського комбінату, включаючи комунікації та доступність інтернету. Наші плани безперервності бізнесу розроблені для вирішення відомих сценаріїв надзвичайних ситуацій, щоби переконатися, що ми маємо відповідні процеси та методи для захисту безпеки наших людей та подолання потенційних наслідків для нашої інфраструктури, і ми виконуємо такі плани та адаптуємось до розвитку подій.

Компанія розглядає різні шляхи виходу з наших російських операцій, включаючи потенційний продаж, і продовжуватиме оцінювати ці варіанти. В результаті значних змін у бізнес-кліматі протягом І кварталу 2022 року ми зафіксували втрати від зменшення корисності в розмірі 68 мільйонів доларів США (57 мільйонів доларів США за вирахуванням податків), пов’язані з нашими російськими операціями. Втрати від зменшення корисності були засновані на середньозваженому підході потенційних грошових потоків від різних варіантів виходу з бізнесу. Ми продовжуватимемо оцінювати наші російські операції на предмет додаткового зменшення корисності (якщо такі є) в міру надходження додаткової інформації щодо остаточного плану виходу та пов’язаних із ним грошових потоків. Остаточний шлях, обраний для виходу з наших російських операцій, може мати істотний вплив на результати наших операцій <…>.

Ми не можемо передбачити майбутній вплив на нас загостреного воєнного конфлікту, що триває, геополітичної нестабільності, пов’язаних із ними дій проти Росії, контрдій Росії та добровільних дій інших третіх сторін, які можуть вплинути на наші російські операції. Наші російські операції продовжують стикатися з ризиками, які включають підвищені операційні ризики та збої у виробництві, санкції чи контрсанкції, підвищену інфляцію, кіберзриви або атаки, вищі витрати на енергію, вищі виробничі витрати, подальшу відсутність доступності, перебої в постачанні та збільшення вартості матеріалів і транспортування, а також дії російського уряду проти нас, включаючи, потенційно, націоналізацію наших російських операцій.

Наші плани забезпечення безперервності бізнесу можуть бути неефективними для запобігання або пом’якшення наслідків тривалих або множинних криз, що впливають на Свєтогорський комбінат, такі як громадянські заворушення, санкції та кібератаки. У нас немає можливості спрогнозувати хід чи результат воєнних дій в Україні чи їхні впливи на Росію, адже конфлікт і реакції на нього влади як усередині Росії, так і з боку інших націй продовжують розвиватися та не контролюються. Тривалі громадянські заворушення, політична нестабільність або невизначеність, військова діяльність або широкі санкції, якщо вони триватимуть довгостроково або посиляться, можуть мати суттєвий негативний вплив на наш персонал, операції та бізнес-перспективи.

Ми шукаємо різні шляхи виходу з наших російських операцій, включаючи потенційний продаж. Однак немає гарантії, що ми знайдемо покупця на наші російські операції, що переговори між нами та будь-яким таким покупцем призведуть до остаточної угоди, що умови будь-якої такої угоди будуть відображати вартість, якою ми оцінюємо такі операції, що ми отримаємо необхідні дозволи регуляторних органів у Росії для проведення продажу, що ми інакше зможемо завершити продаж або що ми зможемо репатріювати кошти, отримані в результаті продажу.

Ми ведемо бізнес у багатьох валютах, включаючи російський рубль, а також піддаємося ризику обмінного курсу через інвестиції та підприємства, що належать і функціонують за межами Сполучених Штатів, включаючи Росію. Рух валют може мати низку впливів на наші фінансові звіти. Впливи включають переведення фінансової звітності в російських рублях у долари США та вплив переоцінки, пов’язаний із фінансовими активами та зобов’язаннями в нефункціональній валюті. Крім того, умови фінансового ринку або нормативні вимоги можуть негативно вплинути на нашу можливість конвертувати рубль в інші валюти за потреби без значних трансакційних витрат. Відносне падіння курсу російського рубля до інших валют, у яких ми здійснюємо операції, включаючи долар США та євро, може суттєво негативно вплинути на наш бізнес, результати операції та фінансовий стан».

Коротше кажучи, гаплик…

Так доля карає бізнес-лузерів, які спокусилися надприбутками від співпраці з потворною Inferno Country.