Практика МСФЗ 25.10.2021

(коментар до постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності» від 22.09.2021 № 998)

З 20 по 24 вересня проходили засідання Ради з МСБО, на яких було розглянуто питання поточної роботи.
Працювали, як стало звичним, дистанційно.
Поінформуємо наших читачів щодо питань, які хвилюють міжнародних стандарт-сетерів.

Комітет із тлумачень міжнародної фінансової звітності (IFRIC) 14–15 вересня розглянув сім питань.
Комітет фіналізував два рішення та спрямував їх на узгодження РМСБО.
Крім цього, Комітет опублікував два тентативні рішення (TAD).
Стисло розглянемо підсумки сесії.

Окрім таксономії фінансової звітності за МСФЗ, почали з’являтися також рішення щодо таксономії ESG-звітності.
Форвардом новацій у цьому випадку стала Value Reporting Foundation (VRF), яка на сьогодні підтримує стандарти SASB.

Андрій Трачук має понад 8 років досвіду роботи у сфері аудиту фінансової звітності з різноманітним портфелем клієнтів (виробництво, фармацевтика, надання послуг, торговельна ЗЕД). На цей момент він представляє компанію EY у Чехії.
Андрій люб’язно погодився поділитися з нашими читачами відповідями на актуальні питання розвитку професії бухгалтера та обліку.

Marek Muc is a renowned Polish accounting enthusiast who moderates the highly popular professional internet forum IFRScommunity.com. At this forum, accountants around the world are actively discussing the most difficult issues of the practical application of IFRS.
Marek Muc’s opinion is highly valued by practitioners. His experience and the ability to logically comprehend the requirements of the standards helped many colleagues. We are glad that Mr. Muk has kindly agreed to answer a few questions.

Марек Муч (Marek Muc) — відомий польський ентузіаст у сфері бухгалтерського обліку, який модерує дуже популярний професійний форум IFRScommunity.com. На цьому форумі бухгалтери з усього світу активно обговорюють питання практичного застосування МСФЗ. Думка Марека Муча високо ціниться серед практиків. Його досвід та вміння логічно осмислювати вимоги стандартів допомогли багатьом колегам. Ми раді, що пан Муч люб’язно погодився відповісти на кілька запитань.

Ситуація, коли підприємство бере щось в оренду, щоби передати далі в суборенду, доволі поширена на українських теренах. У такому випадку компанія є одночасно й орендарем, й орендодавцем.
Подивімося, як такі операції сторін регламентує МСФЗ 16 «Оренда».

Компанії, які визнають у своїй фінансовій звітності забезпечення на виведення з експлуатації ОЗ та відновлення довкілля, зобов’язані щорічно переглядати свої оцінки. За результатами перегляду оцінок часто виникає необхідність скоригувати раніше визнані зобов’язання.
У зв’язку з тим, що порядок коригування зобов’язання залежить від застосовуваної моделі обліку основних засобів, у сьогоднішньому номері ми розглянемо теоретичні основи та практичні приклади щодо зміни раніше визнаних оцінок забезпечень на виведення з експлуатації основних засобів, що обліковуються за первісною вартістю.
У наступному номері буде розглянуто коригування забезпечень на виведення з експлуатації основних засобів, що обліковуються за переоціненою вартістю.

У попередньому номері ми розглядали основні норми МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», які регламентують облік депозитів. Див. «Практику МСФЗ», № 9/2021, с. 28.
А тепер починаємо вивчати техніку виконання розрахунків з метою їх бухгалтерського обліку: як будувати грошові потоки та розраховувати ефективну ставку, за якою потім нараховують процентні доходи за депозитами?

За кредитним договором фінансова установа (кредитор) нараховує пеню за несвоєчасне виконання позичальником грошового зобов’язання.
Який порядок обліку та оподаткування пені у кредитора та боржника?

У статуті нашої компанії зафіксовано статутний капітал в євро.
У держреєстрах вказано еквівалент у гривні на дату заснування.
На цей час статутний капітал не сплачено.
Як у такому разі відображати курсові різниці?

В НПСБО-звітності підприємства курсові різниці за дебіторським боргом, сформованим у результаті інвалютних операцій із закордонним дочірнім підприємством, було віднесено до складу власного капіталу.
Чи потрібно під час переходу на МСФЗ переносити ці суми на фінансовий результат?

Перехід на МСФЗ не завжди проходить гладко і з податкового погляду.
У матеріалі розглянемо, які податкові ризики виникають стосовно ОЗ.

Облік контрактів за МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» із суттєвим компонентом фінансування неодмінно призводить до питань про вплив на податкову позицію компанії.
У цій статті ми розглянемо, з якими викликами щодо ПДВ можуть зіштовхнутися платники податків.

Працюємо за давальницькою схемою. Замовник передає нам м’ясо птиці для виготовлення консерви.
Чи маємо ми оприбутковувати давальницьку сировину на баланс?

Наша компанія займається підготовкою звітів технічного характеру у сфері будівництва. Роботи виконують у кілька проміжних етапів: ми збираємо, аналізуємо інформацію, проводимо польові дослідження та узагальнюємо все у звіті, який затверджує клієнт. За умовами контракту клієнт сплачує 20 % передоплати, 40 % — після завершення обстеження вхідних даних та польових досліджень, 20 % — після подання звіту та 20 % — після того, як клієнт затвердить звіт. Крім цього, якщо договір буде розірвано до подання звіту та затвердження його клієнтом, то кошти, сплачені на проміжних етапах, не повертатимуться.
Скільки зобов’язань щодо виконання в нас у такому разі?
Яким чином визнавати виручку: з плином часу чи після затвердження звіту?
Чи можемо ми визнавати виручку на дату отримання платежів?

Останні кілька десятиліть компанії щораз активніше використовують у своїх комунікаціях нестандартизовані фінансові показники (у різних куточках світу їх називають по-різному: на американському континенті ви частіше почуєте показники non-GAAP, у Європі — альтернативні показники ефективності). Критики зазначають, що безладне застосування таких показників несе великий ризик обману інвесторів та інших користувачів звітності. Водночас багато хто погодиться з тим, що за коректного застосування показників non-GAAP вони здатні дати корисну інформацію про діяльність компанії. Ці обставини стали причиною підвищеної уваги до показників non-GAAP із боку регуляторів і стандартизаторів. От і Рада з МСБО, схоже, скоро зробить свій внесок у підвищення прозорості таких показників.

В експертних та ділових колах не затихає обговорення червневого законопроєкту Мінфіну щодо заборони застосування в Україні МСФЗ для МСП. Усі намагаються знайти пояснення чому. Серед різних версій є така, що регулятору простіше заборонити застосування МСФЗ для МСП, ніж розробляти Таксономію МСФЗ для МСП. Ця версія можлива, оскільки вже ні для кого не новина, що 2021 рік входить в історію українського бухобліку та звітності як рік звітування за Таксономією UA XBRL МСФЗ 2020 у форматі iXBRL, яка базується на повному комплекті МСФЗ без урахування МСФЗ для МСП. Таким чином, якщо згаданий законопроєкт буде ухвалено, то МСП, які застосовували «свій» стандарт, теж матимуть готувати фінзвітність у форматі iXBRL за Таксономією UA XBRL МСФЗ 2020.
Тож виникає запитання: якби існувала можливість звітувати за Таксономією МСФЗ для МСП, чи потрібний був би червневий законопроєкт?
У цій статті спробуємо розібратися в деталях питання та можливих перспективах розвитку подій.