Практика МСФЗ 29.09.2025

(коментар до ІПК ДПСУ від 25.08.2025 № 4531/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК)

Комітет із тлумачень МСФЗ (IFRS IC) провів чергове засідання 16 вересня, на якому розглянув два нові запити й надав коментарі до двох проєктів РМСБО (IASB).
Нижче — ключові питання та висновки.

Ті, хто затверджував МСФЗ 18 «Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності», прагнули поліпшити чіткість і структуру показників.
Але деякі важливі питання стандартизатори залишили поза своєю увагою. У таких ситуаціях тягар роз’яснень лягає на Комітет з інтерпретацій.
У вересні цей Комітет забуксував у, здавалось би, простому питанні відображення курсових різниць 1.

Особливістю орендних відносин є висока ймовірність їх продовження на нові періоди. І зазвичай такі зміни розцінюють як пролонгації.
Однак чи завжди буде модифікація згідно з МСФЗ 16 «Оренда»?
А якщо й буде, то якого типу?
Єдиних правил у цьому питанні немає. Натомість мають значення професійне судження, плани керівництва та облікова політика.

Будь-яке підприємство в Україні може ухвалити рішення щодо ведення обліку за МСФЗ.
Закон про бухоблік дозволяє підприємствам, крім тих, хто зобов’язаний подавати фінансову звітність за МСФЗ, самостійно обирати, за національними чи міжнародними стандартами вести облік, про що вони мають зазначити у своїй обліковій політиці.

Іноді, на щастя для компанії, але не для головбуха, клієнт оплачує товар або послугу й не збирається ними користуватися. На практиці таку ситуацію називають Breakage (брейкедж). Брейкедж — частина передоплаченої суми, яку клієнт не використає. Наприклад, подарункові сертифікати, які клієнт не використає з певних причин, або оплачений абонемент тощо.
За МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами», таку суму можна визнавати як дохід, якщо компанія має достатні історичні дані, що підтверджують невикористання.

Цей матеріал підготовлено, щоб надати бухгалтерам поняття «глобальний мінімальний податок».
Це пов’язано з тим, що в спеціалізованій літературі цій темі приділяють особливу увагу; крім того, у травні 2023 року до МСБО 12 «Податки на прибуток» було внесено зміни, які передбачали тимчасове виключення з обліку відстрочених податків, пов’язане з глобальним податком на прибуток.

Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 № 4196-IX (далі — Закон № 4196) Верховна Рада ухвалила важливі зміни, які з 28 серпня 2025 року скасували Господарський кодекс України (ГКУ) та узгодили систему організаційно-правових форм юридичних осіб з європейськими стандартами.
Постановою КМУ «Про затвердження Порядку перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі» від 08.09.2025 № 1104 уряд затвердив, як державні та комунальні підприємства можуть перетворитися на акціонерні товариства (АТ), товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та державні некомерційні товариства (ДНТ).