Сергію, минуло вже більше ніж рік від нашого попереднього інтерв’ю та майже півтора, як ви служите в ЗСУ. Що змінилося за цей час у вас на службі?

С. Р.: Так, минув рік, і за цей час коло моїх обов’язків стало ще ближчим до цивільної професії фахівця у сфері бухгалтерського обліку та аудиту. Хоча, безумовно, у бюджетно-військовому обліку є маса своїх особливостей. Передусім — більше регламентів, менше свободи вибору. Очевидно, що так і має бути в армії.

При всьому тому, що ЗСУ мужньо й ефективно боронять нашу країну, поширеним є вислів «паперова армія».
Як би ви, як фахівець, що має безпосередній стосунок до обліку в Збройних силах, охарактеризували поточну ситуацію?
Чи справді все так сумно?

С. Р.: Річ у тому, що цивільний облік більш гнучкий, ніж державний, а тим більше воєнний. Тому й перехід на міжнародні стандарти та сучасні практики в бізнесі почали років на 15 раніше, ніж у бюджетній сфері, — ще наприкінці 90-х років минулого століття.

Так от, міжнародні стандарти фінзвітності базуються на подіях і фактах із превалюванням сутності над формою та на широкому застосуванні всіх новацій у сфері інформаційних технологій. Тоді як у бюджетній сфері — на дозволах і кошторисах.

Для застосування передових технологій у державному секторі має бути політична воля та критична маса компетентних виконавців. Масова мобілізація з метою протидії російській агресії привела до того, що до Збройних сил потрапили десятки тисяч підприємців та професіоналів своєї справи, які серед іншого почали змінювати на краще також систему документообігу та обліку. А із серпня 2024 року було ухвалено низку рішень, спрямованих на автоматизацію військових «бізнес-процесів»: рекомендації з переходу на електронні регістри обліку, розширення застосування окремих фінансово-господарських і розпорядчих документів в електронному вигляді, електронні рапорти в спеціальному застосунку «Армія+» і таке інше.

Крім того, кількість підтвердних документів на певні фінансово-господарські операції зменшилась, а вимоги до їх складання в окремих випадках стали більш адекватними. І хоча роботи для подолання спадку «паперової армії» ще чимало, прогрес суттєвий.

А як із грошовим забезпеченням військовослужбовців, у тому числі ваших колег — бухгалтерів та аудиторів?
Чи правда, що люди, які зараз мобілізуються чи укладають контракти, можуть розраховувати на пристойну винагороду?

С. Р.: Розмір грошового забезпечення залежить від багатьох чинників: військового звання, строку служби, наявності певних допусків та кваліфікацій. Але найбільше він залежить від того, якого роду завдання виконує військовик. Якщо базовий дохід варіюється від 20 тисяч гривень у солдата-рекрута до 40 тисяч у старшого офіцера зі стажем, то додаткові виплати в розмірі 30, 50, 70 і навіть 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць треба заробити. І ці питання дуже жорстко контролюються.

До речі, наслідком зазначених вище реформ з автоматизації є можливість будь-кому перевірити правильність розміру свого грошового забезпечення прямо у власному гаджеті на сайті Міністерства оборони України. І немає жодної залежності, чи людина мобілізована, чи прийшла на службу добровільно за контрактом. Різниця лише в наявності для контрактників додаткових заохочень соціального характеру.

А щодо бухгалтерів та військових аудиторів, то їхній дохід зазвичай не надто високий. На жаль. Бо вважається, що виконувана ними робота порівняно безпечна. Хоча точно не проста, бо далеко не всі військовики спокійно переносять роботу з документами по 10 і більше годин на добу, включно з вихідними.

Здатність ЗСУ боронити нашу землю значною мірою залежить від своєчасного й достатнього постачання військової техніки та інших військових засобів. Чи виконує в цьому плані свою роль держава, чи все ще хлопці й дівчата потребують волонтерської підтримки?

С. Р.: У цьому питанні я не маю достовірної інформації, однак із власного досвіду можу підтвердити, що можливості військових частин отримувати зі складів, а особливо закуповувати самостійно, необхідне їм майно за профінансовані державою кошти суттєво зросли. І строки заповнення потреб від їх виникнення до безпосереднього отримання окремих інструментів і засобів у частину останнім часом помітно скоротились.

Натомість волонтерська підтримка, яка досі виконує роль своєрідної «швидкої допомоги», усе ще вагома через її гнучкість у задоволенні нагальних потреб військовиків. При цьому її обсяг із кожним роком зменшується у зв’язку з тим, що дедалі більше свідомих українців та українок, які раніше волонтерили, ідуть безпосередньо захищати свою країну. Та й утома від війни дається взнаки.

Ну й не можу не спитати про вашу компанію, яка безпосередньо займається практичним застосуванням МСФЗ.
Як наразі справи в консалтинговій компанії «Старт», управління якою ви повністю передали своїм колегам?

С. Р.: Наша компанія не стоїть осторонь процесів у державі. Зокрема, за ініціативи й підтримки Аудиторської палати України наразі готує благодійний освітній захід для аудиторів «Ризик-орієнтований підхід в системі управління якістю». Кошти від нього в повному обсязі після сплати податків підуть на задоволення кількох запитів від військових частин, де служать наші аудитори. Вартість участі в цьому 20-годинному онлайн-заході кожен учасник визначає сам — від 1 тисячі як мінімальний внесок до 10 тисяч і більше. Наразі заявлена потреба від військовиків перевищує 1 мільйон гривень, що в кілька разів перевищує очікувані надходження від заходу. Тому наші захисники будуть вдячні кожному, хто зможе взяти в тому свою посильну участь.

Тут посилання на програму та реєстрацію. Навіть якщо ви не аудитор, але хочете зробити добру справу — замовте рахунок, а за результатами одержите доступ до заходу й акт виконаних робіт від ТОВ «МІК «Старт». А після його завершення наприкінці липня можна буде побачити й конкретний результат наших спільних зусиль.

До речі, у самій нашій компанії за рік відбулися значні зміни. Як ми говорили в нашому минулорічному інтерв’ю, кожен працівник ТОВ «МІК «Старт» міг стати моїм партнером із бізнесу за власний внесок у її розвиток і, працюючи в заснованій мною компанії, працювати на себе. На час моєї мобілізації в мене було чотири партнери з власною часткою в капіталі, а влітку 2024 року я взяв як партнера ще одну молоду і, як мені здавалося, перспективну людину. Однак не все так сталося, як гадалося.

Як з’ясувалось, одна з моїх ключових партнерів ще на початку 2025 року таємно від мене запропонувала трьом іншим створити власний бізнес. Яку комунікацію після того вели з нашими клієнтами й партнерами в усіх випадках, мені достеменно невідомо, але з огляду на те, що надходили дзвінки із запитанням: «Що у вас відбувається?» — певну негативну інформаційну політику щодо «Старту» вели. Одному нашому топовому клієнту навіть пішли дзвінки від добре відомої аудиторської фірми з пропозицією послуг із трансформації начебто з нашої подачі. При тому що ми цього клієнта надзвичайно цінуємо й не планували нікому передавати, тим паче без його відома. Клієнт одразу мені про це повідомив, пропозицію не прийняв, але й з нами контракт не продовжив.

А коли два мої, тепер уже колишні партнери виступили на тему МСФЗ на професійному заході в університеті, з яким у нас є чинна партнерська угода, від імені тої своєї нової компанії, отримуючи зарплату в «Старті», я всіх зібрав і з кожним переговорив на чистоту. Вони вирішили піти, завершивши початі проєкти.

Я подякував їм за всі роки співпраці й висловив сподівання, що їх можлива співпраця з нашими чинними клієнтами не буде для нас конкурентною. Надалі кожен сам обирає свій шлях. Якщо щось було не так — варто в будь-якому разі залишатися людьми.

Тому, шановні молоді й наївні підприємці, не піддавайтесь ілюзіям, що надана частка у вашому бізнесі когось утримає, мотивує чи комусь додасть лояльності. Навпаки, лише ускладнить усе, якщо колись прийде час розлучитись.

У нашому випадку це мало гіперболічні наслідки ще й тому, що один із протоколів про зміни у складі учасників ми передали держреєстратору, не залишивши собі копії. А державний банк, у який ми повністю перейшли з патріотичних міркувань у березні 2022 року, одразу після російського вторгнення, дуже формально підійшов до процесу актуалізації даних і не надав нам належної інформаційної підтримки. На цій підставі на кілька днів був заблокований наш єдиний поточний рахунок, що спричинило компанії численні незручності. Через це, зокрема, наші працівники вперше за весь час існування компанії не отримали своєчасно аванс за червень.

Негарна вийшла ситуація. Чи вдалося щось вирішити?

С. Р.: Знаєте, у цій непростій ситуації я відчув неймовірну підтримку одразу від кількох людей, яких я дуже поважаю. А надалі й поготів. Питання з припиненням партнерства філігранно вирішила рекомендована клієнтом нотарка. З новими фахівцями допоміг мій нинішній товариш по службі. Також було кілька цікавих пропозицій щодо майбутніх проєктів і заходів, включно із зазначеним вище благодійним освітнім заходом для аудиторів. Пропонували й матеріальну підтримку.

Ще один друг рекомендував інший банк з іноземним капіталом. Він справді з перших хвилин зустрічі здався нам значно краще клієнтоорієнтованим. Однак реальні висновки зробимо через кілька місяців.

Величезна вдячність командуванню моєї військової частини, яке надало мені короткострокову відпустку, за час якої ми з виконавчою директоркою Оленою Дядюн практично сформували оновлену команду та вжили інших необхідних заходів, щоб задовольнити чинних та не упустити майбутніх перспективних клієнтів. Олені окрема подяка за її стійкість і вірність компанії!

А які ваші подальші плани? І що можуть зробити наші читачі, щоб допомогти вам і вашим колегам у професії, які наразі змінили свої зручні кабінети та звичний спосіб життя на безпосередню службу Батьківщині?

С. Р.: Допоки триває агресія росії проти нашої країни, основний пріоритет — захищати Батьківщину, добросовісно виконуючи свої обов’язки на службі. І я буду щасливий, якщо моя компанія і надалі займатиме лідерські позиції в сегменті переходу національного бізнесу на МСФЗ, одночасно займаючись і благодійною діяльністю.

Іншої допомоги мені особисто не потрібно. Лише підтримуйте психологічно й фінансово знайомих вам військовослужбовців — бухгалтерів та аудиторів. У тому числі тих, які звернулися по фінансову підтримку до Аудиторської палати України, за ініціативи та сприяння керівництва якої наразі ми організовуємо благодійний освітній захід.