Іване Григоровичу, нещодавно ви очолили Комітет ФПБАУ з практики бухгалтерського обліку та звітування. Чи є вже намічений план роботи в комітеті?

І. Ч.: План є. Я подав його до Ради Федерації, коли розглядали мою кандидатуру. Це план, так би мовити, оперативно-тактичного характеру. Він передбачає передусім інтерпретаційну роботу — надання бухгалтерам-практикам конкретних роз’яснень щодо застосування приписів стандартів. Крім того, план містить наміри щодо співпраці з ВНЗ та з іноземними професійними спільнотами.

Зрозуміло, що Комітет також усіляко сприятиме Федерації в підсиленні професійної сертифікації CPA UA. Це найголовніша функція будь-якої професійної організації. Спектр курсів, які потрібні сучасному професійному бухгалтеру, нині дуже широкий: від ESG до розвитку критичного мислення.

Якщо говорити про стратегію розвитку професії, то я думаю, нам уже давно пора відійти від перманентного латання дірок у текстах застарілих нацстандартів. Слід готувати серйозну реформу вітчизняної системи стандартизації. Є різні моделі. Ми тепер уважно вивчаємо досвід наших європейських колег, намагаючись зрозуміти, який шлях найбільш ефективний для нинішніх реалій.

Моя особиста позиція відома, і загалом вона складається з трьох кроків:

• скасувати обов’язок складання фінансової звітності мікропідприємствами (за винятком тих ситуацій, коли складання такої звітності обумовлено потребами оподаткування);
• скасувати національні стандарти бухобліку;
• запровадити МСФЗ для МСП як основний стандарт складання фінансової звітності для тих підприємств, які не застосовують МСФЗ.

Чинні національні стандарти відіграли дуже важливу роль: вони слугували містком між старим радянським інструкційним регламентом бухобліку й цивілізованою системою стандартизації. Ми цей міст уже перейшли. Звісно, було б чудово мати власний сет раціональних та актуалізованих нацстандартів для малого та середнього бізнесу. Але, на жаль, ми мусимо чесно визнати, що в нас наразі немає достатніх сил і засобів для створення такої системи. Тому слід скористатися досвідом світової бухгалтерської спільноти. МСФЗ для МСП є втіленням цього досвіду. І нехай цей стандарт сноби інколи називають «МСФЗ для бідних», нам нема чого соромитися. Ми поки що не надто багаті. Краще їздити на бюджетному «Опелі», ніж на вітчизняній «Таврії». «Опель» — це, звісно, не «Мерседес», але в нього хоча б дітей садити не страшно. Я реаліст, і тому в мене нема ілюзій, що конструктори «Таврії» зможуть створити автомобіль, який за якістю не поступатиметься хоча б «Опелю».

Яким чином планується взаємодія з органами влади, зокрема з Мінфіном, який, власне, і має надавати методологічну допомогу щодо застосування стандартів?

І. Ч.: З органами влади ми перетинаємося тоді, коли йдеться про роз’яснення, які стосуються застосування національних стандартів.

Прикро, але мені важко назвати ефективною роботу Мінфіну у сфері розроблення та роз’яснення застосування нацстандартів. Ця парафія давно занедбана. Питань багато, а роз’яснень мало. Ті, які є, часто викликають серйозні сумніви.

В умовах тотального дефіциту адекватних пояснень ми змушені заповнювати цю лакуну.

На жаль, поки що продуктивна співпраця в нас із чиновниками Мінфіну не склалася. Стандартизаційна праця складна. Ізоляціонізм, герметичність, відсутність процедурної прозорості та доброзичливої комунікації не будуть хорошими помічниками тим, хто справді прагне розробляти та впроваджувати якісні стандарти.

Нині ми працюємо за такою схемою: після того як від аудиторів та бухгалтерів ми отримуємо питання, які, на нашу думку, не мають однозначної відповіді, ми формуємо офіційні запити до Мінфіну. Якщо ми впродовж місяця не отримуємо змістовної відповіді, Комітет розробляє власні роз’яснення, які узагальнюють погляди наших фахівців з відповідної проблеми.

Отже, ми делікатно намагаємося не порушувати нормативної субординації: висловлюємося з неоднозначних питань лише тоді, коли уповноважений орган не надає необхідних пояснень.

Чи можуть «звичайні смертні» звертатися із запитами щодо розгляду проблемних питань обліку? Якщо так, то яким чином планується взаємодія?

І. Ч.: Жодних обмежень. Звісно, пріоритет надається членам ФПБАУ. Крім того, необхідно розуміти, що ресурси наші обмежені. Робота Комітету відбувається на громадських засадах. Усі члени Комітету — серйозні фахівці, і, чесно кажучи, у них не дуже багато вільного часу, який можна присвятити такій діяльності.

Надання роз’яснень не є комерційною послугою. Утім, ми не заперечуємо, коли колеги, яким ми змогли допомогти, роблять посильний внесок у розвиток Федерації.

Чи можете поділитися висновками з уже розроблених позицій? Де зацікавлені особи можуть ознайомитися з ними?

І. Ч.: Позиції ФПБАУ щодо застосування МСФЗ оприлюднені на сайті Федерації.

Що стосується роз’яснень застосування нацстандартів, то наразі Комітет опрацював два питання:

• щодо обліку за теперішньою вартістю боргів, які прив’язані до курсу інвалюти;
• щодо дати визначення ставки дисконтування під час обчислення теперішньої вартості довгострокових боргів.

На стадії підготовки питання обліку курсових різниць в операціях із власниками.

Крім цього, опрацьовано питання щодо таксономічного звітування за МСФЗ для МСП, але ще не опубліковано.

Наші роз’яснення поширюються серед зацікавлених членів ФПБАУ. Поки що ми не ухвалили остаточного рішення щодо необхідності їхнього широкого оприлюднення. Адже можлива ситуація, коли таке оприлюднення негативно вплине на ініціатора запиту. Ми, як лікарі, намагаємося виходити з принципу «не нашкодь!».

Думаю, незабаром ми знайдемо на сайті ФПБАУ місце для текстів тих роз’яснень, дозвіл на оприлюднення яких нададуть ініціатори відповідних запитів.