Підступна воєнна агресія нашого сусіда не лише змусила бізнес мобілізувати всі внутрішні резерви задля власного виживання та підтримки захисників Батьківщини. Вона також мотивувала іноземних партнерів фінансово підтримувати пропагування тих ідеологічно близьких цінностей, за які нині фактично й вирує кровопролитна війна в одній з найбільших за площею країні Європи. Ідеться, зокрема, про підтримку національної єдності та демократичних змін в Україні, протидію дезінформації та ворожій пропаганді, активізацію участі пересічних громадян у суспільному житті та розбудові державності.
Для реалізації інформаційних, історико-культурних, просвітницьких та інших проєктів, які сприяють досягненню таких цілей, партнери надають вітчизняному бізнесу кошти на безповоротній основі (гранти). У підсумку бізнес, хоч і не орієнтований на звичайний прибуток (як від «мирних» проєктів), але як мінімум забезпечує роботою своїх працівників, компенсує витрати й робить посильний внесок у нашу Перемогу.
Зважаючи на досить поширену практику отримання вітчизняними компаніями такої допомоги, пропонуємо розглянути кілька практичних питань щодо її обліку та оподаткування на прикладі фінансування виробництва аудіовізуального твору (наприклад, фільму).