В українській практиці звітування на основі таксономії ми стикнулися з тим, що аудитори або не ставлять свій підпис у фінансовій звітності у форматі iXBRL узагалі, або підписують таку звітність із застереженням. Між тим, світова практика свідчить про те, що аудитори підтверджують звітність саме в XBRL-форматі й далі така звітність подається регуляторам. Як вважаєте, що стало нам на заваді?

С. Р.: Дійсно, світова тенденція пішла шляхом автоматизації фінансової звітності. А для цього підготували спеціальний словник застосовуваних елементів — таксономію — та розмістили у спеціально розробленому стандарті обміну діловою документацією — XBRL.

Аудитори ж перевіряють і висловлюють свою професійну думку щодо тієї звітної інформації, яка є предметом договору, застосовуючи відповідні вимоги стандартів. Скажімо, МСА 700-706 використовують для висловлення думки незалежного аудитора щодо фінансової звітності загального призначення, а МСА 800 — якщо предметом перевірки є фінансова звітність спеціального призначення.

Наші ж аудитори постали перед ситуацією, що угоди вони уклали на аудит комплектів фінансової звітності загального призначення, завершили аудити, їхні клієнти розмістили свою звітність з аудиторськими звітами на вебсайтах і подали у відповідні державні органи у визначений законом строк: публічні компанії — до 30 квітня, інші підприємства — до 1 червня. Потім до 10 червня компанії — платники податку на прибуток — подали свої проаудитовані фінансові звіти до податкової.

А 17 червня 2021 року, коли завершилися процедури налаштування порталу звітування frs.gov.ua, регулятор заявив: «А тепер усім підприємствам, які звітують за МСФЗ, необхідно підготувати та здати свою звітність за 2020 рік в іншому форматі, підписавши її ще раз у свого аудитора!».

Мало того, що бухгалтерам довелося витрачати тижні, щоб освоїти нову програму, або додаткові кошти на консультантів, так ще треба було домовлятися з аудиторами, щоб ті погодились поставити під звітністю свій електронний підпис.

Аудитори ж, перш ніж підписатися під фінансовою звітністю в новому електронному форматі, складеною на основі Таксономії UA XBRL МСФЗ 2020, свого клієнта, мають її перевірити, виконавши цілий комплекс аудиторських процедур. Тобто витратити час своїх працівників, який не бюджетували, коли укладали договір. Не кажучи вже про абсурдність ситуації, що треба дати новий аудиторський висновок до фінансової звітності за МСФЗ того самого підприємства за той самий період удруге, але в дещо іншому форматі та електронному вигляді! Тим більше що підприємства за це додатково платити були не дуже налаштовані. От аудитори й шукали упродовж кількох місяців вихід із ситуації, що склалась. Тому що жоден із регуляторних органів не взяв на себе відповідальності чітко роз’яснити порядок дій аудитора.

Й аудитори знайшли вихід: під час підписання звітів на порталі вони зазначали, що їхній підпис не підтверджує достовірності пакету електронної звітності, а підтверджує, на виконання вимоги закону, лише той факт, що вони дійсно були аудиторами фінансової звітності відповідного підприємства за 2020 рік, і що їхній висновок незалежного аудитора розміщений за такою-то адресою.

А як, на вашу думку, практика піде в Україні далі?

С. Р.: На 2022 рік мені ситуація видається вже більш зрозумілою. Я скажу свою думку, як я розумію чинні формулювання в Законі про бухоблік, бо офіційної позиції Міністерства фінансів чи інших державних органів поки що немає, а як з’явиться, то вона може бути іншою, як це було з порядком переходу підприємств на МСФЗ.

Річ у тім, що відповідно до п. 6 ст. 11 Закону про бухоблік фінансову звітність за міжнародними стандартами в Україні складають на підставі таксономії. А відповідно до п. 5 ст. 12 1 цього ж закону підприємства, що згідно із законодавством перейшли на МСФЗ (цитую!), «складають і подають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність органам державної влади та іншим користувачам на їх вимогу в порядку, визначеному цим Законом, на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі».

То звичні всім нам форми, викладені в НПСБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», мають залишитись тільки для підприємств, що звітують за національними стандартами, а міжнародники будуть перед державою звітувати відповідно до нового електронного формату, складеного на основі таксономії UA XBRL МСФЗ, а на вимогу акціонерів та інших користувачів додатково можуть готуватись або за старими мінфінівськими формами, або в традиційному для МСФЗ-звітів форматі.

Які слабкі місця у звітуванні за таксономією можна виділити? Складнощі мають більше технічний характер чи нам не вистачає методологічної бази?

С. Р.: І те, й інше.

Технічні складнощі полягають у великій кількості пропонованих таблиць до заповнення (їх усього понад 80), які мають бути провалідовані. Фактично значна частина контрольних звірень у застосовуваних підготовчих і валідаційних програмах на цьому етапі запровадження системи виключена. Завдяки цьому простіше здати звіт із несуттєвими неточностями. Але це призводить до механічних помилок, коли показник занесений не в ту колонку чи рядок, а інструмент не підказує про наявність суттєвої валідаційної помилки й розкриває це лише під час контрольного валідування через Arelle.

Методологічні складнощі полягають у невизначеності відображення окремих елементів звітності (наприклад, орендних активів із права користування, активів, переданих в операційну оренду, та зобов’язань за МСФЗ 16 «Оренда»), що призводить до різної практики їх відображення, також у браку аналітики доходів і витрат за галузевими ознаками та в недосконалості перекладу окремих елементів і статей таксономії, що додає помилок.

Головний бухгалтер, який уперше сідає за складання звітності у форматі таксономії iXBRL, може витратити кілька днів, а то й тижнів на вивчення інструменту, що може собі дозволити далеко не кожна компанія. При цьому він може витратити чимало часу на заповнення необов’язкових таблиць і пропустити дійсно критично важливі дані. Тому найкраще для складання першого звіту звернутись до своїх більш досвідчених колег.

Чи можна поставити знак рівняння між якісною фінансовою звітністю за МСФЗ та безпроблемним її поданням регулятору в iXBRL-форматі?

С. Р.: Безумовно, якісна звітність, складена за всіма вимогами МСФЗ, має свої переваги навіть для цілей звітування у форматі iXBRL. Адже відпаде необхідність збору додаткової інформації (наприклад, деталізації руху резервів та забезпечень). Однак більша кількість приміток призведе до заповнення більшої кількості таксономічних форм, що вимагатиме більше часу. І якщо ви, готуючи МСФЗ-звітність, не використовували всі форми звітів та приміток, передбачені в чинній таксономії, складання пакету iXBRL-звітності потребуватиме певних зусиль. Це спонукає або робити щоразу певну трансформацію, як колись під час переходу на МСФЗ, або шукати шляхів автоматизації процесу звітування через інтеграційні файли, або купувати вартісний програмний продукт і навчати фахівців для роботи з таким інструментом.

Як зараз триває процес звітування? Чи встигла більшість підготувати й подати звітність?

С. Р.: У визначений законом строк до 31 грудня 2021 року до порталу було подано фінансову звітність близько двох із половиною тисяч підприємств, тоді як регулятор очікує вдвічі більше. Після нового року процес звітування триває, і станом на 17 січня 2022 року до порталу завантажено та оприлюднено 2 849 річних звітів та 7 885 квартальних.

А що чекає на ті підприємства, які не відзвітували? Може, минеться, і про них ніхто не згадає?

С. Р.: З огляду на масовий характер невиконання вимог щодо звітування, підприємств, що так гадають, чимало. Однак що довше зволікати, то вищі ризики. Адже ст. 163 16 КУпАП 1передбачає за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності накладання штрафів у розмірі від 17 до 34 тисяч гривень, а за повторне порушення упродовж року — від 34 до 51 тисячі гривень. За неоприлюднений річний та три квартальні комплекти звітності за 2021 рік уже набігає понад 100 тисяч гривень. І при цьому сплата штрафу не звільняє від подання звітності, а лише піднімає ставки майбутніх штрафів. А там підходять строки подання XBRL-звітності за 2021 рік із висновком незалежного аудитора та звіту у форматі XBRL за І квартал 2022 року…

Тому наполегливо рекомендуємо знайти в собі сили та можливості самостійно або з допомогою знайомих аудиторів чи консультантів у найкоротший строк подати звіти за 2020 рік і 3 проміжні звітні періоди 2021 року, поки триває карантин і є шанс уникнути штрафних санкцій.

Як, на вашу думку, має будуватися співпраця між підприємством та консультантом, який допомагає підготувати звітність в iXBRL-форматі?

С. Р.: Я скажу про досвід нашої компанії, фахівці якої підготували кілька десятків комплектів звітності в iXBRL-форматі. Ви знаєте, що у світі триває процес розподілення праці й широкого розвитку набуває напрям бухгалтерського та інших видів аутсорсингу. Оскільки процес складання таксономічної звітності непростий, відривання найкваліфікованіших фахівців на вивчення нових програм багато підприємств вважає нераціональним. І дешевше буває щонайменше для першого звіту найняти сторонніх фахівців, що мають такий досвід. А потім за прикладом робити самостійно за наступні періоди або домовитися про відповідне консультаційне супроводження на взаємоприйнятних умовах.

І дуже бажано, щоби звітність була підготовлена якісно, адже потім вам належатиме відстоювати її як офіційну фінансову звітність за 2021 рік перед аудиторами. А порада та підтримка професійного консультанта полегшать ваше спілкування і з аудиторами, і з іншими користувачами фінансової звітності.