Академія бізнесу EY пропонує підготовку бухгалтерів до складання іспитів за різними професійними сертифікаціями. Які сертифікати мають найбільший попит серед бухгалтерів? Чи є в українських роботодавців преференції щодо профсертифікації? Якщо так, то які?

О. Л.: Дійсно, міжнародні сертифікації у сфері фінансів мають попит. Щороку з нами готується чимало клієнтів до таких популярних кваліфікацій:

• ДипІФР (рос.);
• СІМА® I, II (рос.);
• CIA®;
• CFA®;
• фінанси та управління бізнесом (рос.) від АССА®, що складається із 6 сертифікатів;
• повна кваліфікація АССА® англійською мовою — 13 іспитів різних дисциплін трьох рівнів.

Загалом вважається, що професійні сертифікати мають отримувати бухгалтери, але останнім часом до нас звертаються представники різних фінансових професій. Річ у тім, що в широкому сенсі англійського слова «accountant» міститься багато професійних напрямів у фінансовій галузі: безпосередньо бухгалтери, обліковці, економісти, аудитори, фінансисти, банкіри, фінансові директори, фінансові та інвестиційні аналітики, спеціалісти з МСФЗ, оцінювачі та ін.

Знання, підтверджені дипломами та сертифікатами, здобувають також бізнес-аналітики, що займаються автоматизацією фінансових функцій, та менеджери зі зв’язків з інвесторами.

Як правило, на професійну кваліфікацію подаються фахівці, що вже мають певний досвід у своїй справі, прагнуть поглиблення знань, розширення сфери своїх інтересів та побудови подальшої кар’єри. Зазвичай це свідомі люди, які мають конкретні бажання та підкріплюють їх готовністю інвестувати свій час у навчання та розвиток, кожен обирає кваліфікацію до своїх уподобань та подальшої професійної мети.

Роботодавці, коли шукають спеціаліста, доволі часто вказують, що наявність професійних дипломів є перевагою для кандидатів на посаду.

Ми продовжуємо спілкуватися з нашими випускниками після навчання. Практично всі, хто отримав нову омріяну посаду, відзначають, що їм у цьому однозначно допомогли здобуті знання та дипломи.

Яка найбільша перепона, на вашу думку, виникає в українських бухгалтерів під час засвоєння МСФЗ? Які поради могли б дати щодо цього?

О. Л.: МСФЗ вимагають уміння зіставляти всі наявні факти та події, щоб робити професійні судження щодо відображення операцій у фінансовій звітності компанії. Ті бухгалтери, які звикли мислити, аналізувати інформацію, дуже швидко розуміють логіку МСФЗ та засвоюють програму. Важче буде тим, хто звик виконувати тільки наявні інструкції, правила, працювати з автоматизованими системами бухобліку, де всі форми звітності та документи попередньо налаштовані. У такому разі досить важко змінити патерн мислення та почати дотримуватися принципів МСФЗ.

Яскравим прикладом відмінності принципів від правил складання фінансової звітності є кейс колишнього фінансового директора компанії Enron, з якою пов’язаний гучний скандал через махінації у фінансовій звітності. У 2019 році Andrew Fastow виступав у Києві на форумі фінансових директорів і пояснював, за що він відсидів у тюрмі 6 років. Він стверджував, що не порушував законів, які діяли на той час, щодо презентації фінансового стану та результатів діяльності компанії. Але визнав, що порушив «дух закону». МСФЗ базуються на принципах, що є «духом закону», тож дуже важливо засвоїти саме його, щоби правильно застосовувати МСФЗ.

Українці — дуже розумні люди, із широким світоглядом, умінням критично мислити та наполегливо працювати. Тож для більшості професіоналів засвоєння МСФЗ — це питання часу.

До речі, наявність часу — це ще одна перепона до опанування стандартів. Обсяг матеріалу досить великий. Щоб засвоїти програму та підготуватися, наприклад, до іспиту ДипІФР, знадобиться не менше ніж 2,5 місяця зі щоденним залученням. Для тих кандидатів, хто обмежений у часі з огляду на професійні або сімейні обов’язки, ми радимо готуватися поступово протягом року: спочатку навчатися у Школі МСФЗ, а потім уже готуватися до ДипІФР. Розробляючи навчальні матеріали з МСФЗ, в Академії бізнесу EY велике значення приділяють презентації, змісту та формі подання інформації. Ми органічно впливаємо на всі канали сприйняття інформації, тож нашим клієнтам доступні лекційні матеріали у формі підручників, аудіотреки для прослуховування, відео з розбором іспитових завдань, заняття з тренером, стислі конспекти для запам’ятовування, схеми, таблиці, шаблони тощо.

Порада одна — чітко поставити мету та наполегливо йти до її досягнення, а ми вам допоможемо в цьому.

Чи стало в епоху пандемії covid-19 більш популярним е-learning? Чи впливає дистанційне навчання на засвоєння знань, з вашого досвіду?

О. Л.: В епоху пандемії covid-19 е-learning, можна сказати, стало панацеєю для здобуття нових знань та набуття навичок не тільки у сфері професійних знань (hard skills), але й у розвитку стресостійкості, особистісних, комунікативних та лідерських навичок (soft skills). Завдяки ефекту синергії глобальної організації EY Академія бізнесу практично відразу перевела всі очні тренінги в онлайн без втрати якості викладання. Ми об’єднали переваги декількох онлайн-платформ для подання матеріалу в найбільш ефективний спосіб, коли можна використати формат інтерактивної бізнес-гри, фасилітації, обговорення в групах, обміну досвідом тощо. Наші клієнти оцінили переваги е-learning: не треба витрачати час на переїзди, можна займатися в комфортних для себе умовах будь-де, проходити електронні курси та переглядати тренінги в записі будь-коли, у зручний час.

Дедалі більше клієнтів потребують рішень, що сприятимуть стандартизації знань працівників та можуть бути масштабовані в організації без додаткових витрат. У таких випадках e-learning є безальтернативною опцією. Залежно від теми та мети навчання обирають найефективніший формат електронного курсу. Це може бути інтерактивна вебсторінка, діалоговий тренажер, тренажер на базі віртуальної реальності, чат-бот і не тільки.

У питанні ефективності сприйняття інформації в онлайн- або е-learning-форматі багато залежить від якості підготованих матеріалів, уміння тренера (чи методолога е-курсу) донести інформацію. На очних тренінгах лектор бачить, наскільки аудиторія розуміє та сприймає інформацію, що доволі важко зробити в онлайн-форматі, адже, щоби «дотягнутися» через екран до учнів, потрібні навички роботи з віртуальним класом та неабияка концентрація. У нашій практиці розроблено відповідні методи та прийоми, що дозволяють підвищити залученість слухачів та полегшити процес засвоєння знань.