На яких курсах у ВНЗ викладають МСФЗ і в якому обсязі?

О. М.: У нашому універі дисципліна в магістратурі називається «Облік і фінансова звітність за міжнародними стандартами». Вважаю, що саме ця назва є доцільною, адже вона вказує на зміст курсу, який має ознайомити студентів із вимогами не лише до звітності, а й до обліку. У нас читають її два семестри на 1-му курсі магістратури. До минулого року це був лише один семестр із кількістю лекцій і практики по 16 год. У зв’язку з розширенням кола підприємств, що зобов’язані за законом застосовувати МСФЗ, та тих, хто добровільно ухвалив рішення про це, ми вирішили розширити курс до двох семестрів. Тепер годин удвічі більше. По закінченні студенти складають іспит, пишуть та захищають курсову роботу. На рівні бакалаврату традиційно увага у фінансовому обліку зосереджена на національних ПСБО. Проте недавно в нас для 4-го курсу введена нова односеместрова дисципліна «Міжнародні стандарти фінансової звітності». У результаті випускник бакалаврату приходить до магістратури вже ознайомлений зі структурою стандартів, основними підходами до розкриття інформації у звітності. На мій погляд, цього замало, потрібно вже в бакалавраті на тлі ПСБО викладати в порівнянні питання фінансового обліку і звітності за МСФЗ. На заваді стоїть обмежена кількість годин, яку викладач хоче використати передусім на вітчизняну систему.

Які вимоги встановлюють стандарти вищої освіти щодо компетентностей випускників за МСФЗ?

О. М.: Так, дійсно, наказом Міністерства освіти і науки України від 19.11.2018 затверджено стандарт вищої освіти за спеціальністю 071 «Облік і оподаткування» для першого (бакалаврського) рівня. Наказом МОН від 10.07.2019 затверджено стандарт вищої освіти за спеціальністю 071 «Облік і оподаткування» для другого (магістерського) рівня. Зверніть увагу на дати ухвалення наказів — надто пізно! Це свідчить про значну інерцію урядових структур із реагування на виклики часу.

Якщо проаналізувати спеціальні (фахові) компетентності цих стандартів щодо володіння методиками МСФЗ, то для бакалаврського рівня їх взагалі немає. Єдина згадка про це наведена в компетентності ПР18 — вміння аналізувати розвиток систем, моделей і методів бухгалтерського обліку на національному та міжнародному рівнях з метою обґрунтування доцільності їх запровадження на підприємстві. Проте невідомо, як можна аналізувати системи, моделі й методи бухгалтерського обліку на міжнародному рівні без вивчення дисципліни з МСФЗ. Наближає до цього завдання дисципліна «Облік у зарубіжних країнах», але вона має, як правило, оглядовий характер. Зауважу, що набір дисциплін спеціальностей тепер не затверджується «зверху» (МОН) — універи самостійно підбирають такий перелік.

Для магістерського рівня компетентність СК04 сформульована так: здатність формувати фінансову звітність за міжнародними стандартами, коректно інтерпретувати, оприлюднювати й використовувати відповідну інформацію для ухвалення ефективних управлінських рішень. Як бачимо, про облік взагалі не згадано. Зрозуміло, що методики обліку випливають зі стандартів звітності та національних традицій. Проте це не є підставою, щоби його не вивчати.

У чому причини складнощів у засвоєнні матеріалу?

О. М.: Безперечно, рівень сприйняття МСФЗ залежить від індивідуальних здібностей людини та бази, яку студент (-ка) отримує та підтверджує в бакалавраті. Усі прогалини знань із фінобліку за ПСБО проявляються дуже рельєфно в магістратурі. Маються на увазі студенти, які закінчили спеціальність «Облік і оподаткування / аудит». А якщо до магістратури приходять здобувачі з інших спеціальностей, особливо неекономічних, то, відповідно, рівень їхніх знань із бухобліку загалом не такий, як мав би бути. Другою причиною я бачу нестачу сучасних посібників. Ми й досі займаємося за книжками професорів С. Голова і В. Костюченко, шановних фундаторів цього напряму знань в Україні, надрукованими у 2004 та 2008 роках. Деякі ВНЗ взагалі не мають цих посібників, бо свого часу не придбали, а тепер їх уже не знайти у продажу. Ті посібники, що випущені у 2018–2020 роках у межах проєктів ФПБАУ, безумовно, корисні. Проте написані вони не для студентів, а для практиків, що ускладнює їх використання в навчальному процесі.

Хіба викладачі не можуть самі написати підручники для своїх студентів?

О. М.: Окремі викладачі-відчайдухи пишуть книжки, але ж не мають із цього фінансового зиску. Авторське право в країні на посібники практично не діє.

Окремі видавництва, а вони переважно приватні, що називається, нечисті на руку. Я особисто стикнувся з тим, що написана мною одноосібно й видана у 2013 році в одному з київських видавництв монографія «Облік і аудит податків» без моєї згоди була перефразована на «практичний посібник». Досі успішно продається в мережах інтернет-магазинів. Як автор я не маю з цього продажу ані копійки. Назву київського видавництва опускаю, воно досить відоме, хай це буде на совісті тих, хто займається шахрайством. Тому якщо й видають колеги книжки, то здебільшого накладом до 10 примірників — для себе і для звіту на кафедрі. Про яке поширення знань за таких умов можна говорити?

Чи є якісь особливості викладання для студентів денної та заочної форм навчання?

О. М.: Студенти денної та заочної форм навчання вчаться за єдиним навчальним планом. Лише в заочників удвічі менше годин під час сесії на аудиторні заняття, а більше — для самостійної роботи. У цілому для студентів міжнародні стандарти — це складна дисципліна. І за обсягом, і за глибиною аналізу. За рівнем складності, з вуст студентів, МСФЗ-дисципліни випереджають інші. Про це свідчать не тільки оцінки в заліковках, а й наші опитування випускників. Особливо це стосується заочної форми навчання. Хоча на сьогодні і на денній формі основна маса студентів десь працює й на пари приходить у разі можливості відлучитися від своєї роботи, яка не завжди пов’язана з бухгалтерією. Відрахувати студента за неуспішність — завдання майже неможливе, адже всі ВНЗ борються за контингент. Могли би допомогти виправити ситуацію знання англійської мови. Проте студенти поки що слабо її знають і на моє прохання знайти та перекласти англомовні публікації з нашої тематики відповідають відмовою. Проблеми з рівнем знань мови йдуть із середньої школи.

Чи готові випускники ВНЗ до самостійної роботи з МСФЗ?

О. М.: До самостійної — навряд чи. А ось під «крилом» гарного практика на початках бажано бути кожному випускникові. Раніше, при соціалізмі, на підприємствах діяв інститут «наставництва». Натепер кожен бухгалтер / бухгалтерка боїться молодого колегу, бо скрізь — конкуренція. Міжнародна сертифікація бухгалтерів за різними програмами — підтвердження факту, що в універах випускник не здобуває достатніх для професійної роботи знань, а головне — навичок. Потрібно постійно вчитися та удосконалюватися. Тоді і «слава тебе знайде».