МСФЗ-скептики критикують ці стандарти за те, що ті нібито сприяють зростанню фінансових шахрайств. Критики вважають, що стандарти, засновані на правилах, ефективніші. Вам не здається, що проєкт РМСБО «Загальна презентація та розкриття інформації» по суті заснований на правилах?

Д. Г.: Одним словом, так — якщо йдеться про те, що в проєкті багато слів і він викладає багато речей так, як «повинен» робити емітент. Але це може в основному відображати спрощений і, можливо, не дуже корисний погляд на різницю між принципами та правилами.

Нещодавно я оглядав деякі старі коментарі про різницю між US-GAAP та МСФЗ, включаючи той, в якому було таке порівняння: якщо облік оренди в GAAP США був тенісом, то стара модель МСБО 17 «Оренда» була «тенісом без ліній». Я вважаю, що загальна позиція полягала в тому, що МСФЗ не містять достатньої кількості деталей для створення надійно узгоджених методів обліку. Але ця повчальна метафора могла тлумачитися й інакше. Теніс — це закрита система, яка повністю залежить від правил, що її визначають. Якщо щось, що виникає в тенісі, не підпадає під ці правила, не існує «принципів», на які можна поглянути, щоб надати відповідь (крім розмитих, таких як fair play). Отже, майстер правил тенісу не зможе підготувати вас до вирішення ситуацій, що виникають загалом у житті. Враховуючи, що цілі фінансової звітності дещо ширші за масштабами, ніж цілі тенісу, можна легко зрозуміти, що підходити до бухгалтерського обліку суто як до «книги правил» було би безнадійним завданням: це неминуче, що бухоблік певною мірою буде покладатися на принципи. Звичайно, одвічне питання полягає в тому, наскільки детальний опис необхідний, щоб ці принципи були практично придатними для використання, але при цьому не затьмареними.

Цікаво поглянути на деякі листи-коментарі, отримані щодо проєкту (їх було 215, і я подивився лише невеличку вибірку!). Візьмемо для прикладу пропозицію визначити незвичайні (unusual) доходи та витрати як «доходи та витрати з обмеженою передбачувальною величиною», тобто «коли розумно очікувати, що доходи або витрати, подібні за типом та сумою, не виникнуть протягом кількох наступних річних звітних періодів». Деякі коментатори наводили численні приклади труднощів, які можуть виникнути під час застосування цієї концепції (не в останню чергу в середовищі, що постраждало від пандемії), просячи більш детальних вимог та вказівок. Але інші коментатори, усвідомлюючи ті самі труднощі, просять про протилежне — щоб РМСБО взагалі не визначала таких незвичайних статей, можливо, встановивши вимогу щодо широкого розкриття інформації, але залишивши деталі на розсуд укладачів. Є стара приказка, що коли вас критикують з обох боків, ви, мабуть, перебуваєте приблизно в потрібному місці. Я не знаю, де саме РМСБО врешті опиниться, але це ілюструє, наскільки по-різному однаково вдумливі коментатори можуть бачити фундаментальні проблеми.

І такі розбіжності, якщо ви їх опрацьовуєте, є здоровими та стимуляційними. Це приводить до кращих стандартів та практики в довгостроковій перспективі. «Правила» можуть бути ефективними в регулюванні певних видів поведінки, але вони не є достатнім способом колективного просування вперед до загального блага (напевно, на підтримку цього погляду можна взяти будь-яку кількість прикладів із повсякденного життя). Навіть якби це було правдою, що стандарти, засновані на правилах, ефективніші в запобіганні фінансовим шахрайствам (у чому я дуже сумніваюся, але я пропущу це на сьогодні), це не означає, що вони забезпечують найкращий спосіб надання фінансової інформації, яка є важливою для користувачів. Це, безумовно, найкраще зробити, розглядаючи фінансову звітність як широку живу розмову, а не як оборонно налаштовану низку обмежень.