Перехід українських банків на МСФЗ як норми прямої дії скеровується Дорожньою картою, яку формує НБУ. Чи не знижує цей обережно-поступовий алгоритм гнучкості, притаманної МСФЗ-звітуванню?

Б. Л.: Національний банк України провів опитування про готовність банківської системи до переходу на застосування МСФЗ як норм прямої, за результатами якого дійшли висновку, що наразі це передчасно. Але розуміємо, що час летить стрімко, маємо бути готовими до нових викликів, тому підготували проєкт Дорожньої карти як стратегічний орієнтир на розвиток фінансової системи до 2025 року. Передусім застосування МСФЗ як норм прямої має бути забезпечено змінами в законодавстві. Крім того, перед банківським та фінансовим секторами поставлено завдання формувати та оприлюднювати фінансову звітність за МСФЗ в електронному форматі XBRL починаючи з річного звіту за 2020 рік. Тому саме такий підхід є обережним, поступовим і жодним чином не зменшує гнучкості МСФЗ та вимог щодо розкриття інформації у фінансовій звітності.

Головним викликом для бухсистеми банків Європи стало запровадження нової моделі очікуваних кредитних збитків для оцінки зменшення корисності фінансових активів. Як українські банки впоралися з цим завданням в умовах високої невизначеності, обумовленої пандемією?

Б. Л.: На відміну від європейських банків, банки України запровадили МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», яким передбачено нову модель визнання збитків від знецінення фінансових активів на основі очікуваних кредитних збитків, а не понесених, як було раніше, з дати набрання чинності, а саме з 1 січня 2018 року. Але перед запровадженням було проведено масштабну (грандіозну) роботу щодо вивчення нового стандарту, навчання працівників банків різних спеціалізацій, вивчення впливу на показники банків, внесено зміни до податкового законодавства задля зменшення податкового навантаження. Крім того, відповідно до регуляторних норм банки вже сформували резерви під кредитні збитки за знеціненими кредитами. Отже, на дату переходу наші банки були готові до вимог стандарту і про перехід на нову модель уже відзвітували у фінансовій звітності за 2018 та 2019 роки.

У 2020 році в умовах уведення карантину у зв’язку з пандемією банківська система працювала з використанням моделі очікуваних кредитних збитків для оцінки та визнання зменшення корисності фінансових активів. У зв’язку з пандемією Національний банк надавав банкам роз’яснення щодо застосування вимог МСФЗ.

Якщо підприємство-позичальник звітує за МСФЗ, то чи знижує це ризик неправильної оцінки банком-кредитором його платоспроможності порівняно з позичальником, що звітує за нацстандартами?

Б. Л.: На мою думку, важливо, щоби підприємство надавало у фінансовій звітності достовірну та повну інформацію про фінансовий стан та фінансові результати діяльності незалежно від того, які використовує стандарти фінансової звітності. Тому що національні стандарти фінансової звітності в основному відповідають МСФЗ. Крім того, банк-кредитор може запитувати й додаткову інформацію з метою оцінки платоспроможності позичальника. Ризик мінімізує підтвердження звітності аудитором, а не те, за якими стандартами вона складена. Ця думка стосується суб’єктів, для яких застосування МСФЗ не обов’язкове.