Ви покинули викладання в державному виші та очолили приватний. Ви вважаєте нинішню систему державної вищої професійної освіти безнадійною?

О. Х.: Так, я віддала державному вишу 25 років професійної діяльності, почала з асистента й завершила професором кафедри. Покинула державний виш, бо розуміла, що це була верхня межа мого професійного розвитку у вищій школі, усі свої плани й очікування я реалізувала, подальший свій розвиток у державному виші я не розглядала для себе як пріоритетний. Багаторічний досвід викладацької діяльності, сформоване власне бачення освітніх бізнес-процесів та бажання займатися улюбленою справою втілилися в партнерський проєкт — Міжнародну академію сертифікації бухгалтерів і аудиторів, яка є приватним вищим навчальним закладом з ліцензією Міністерства освіти.

Чи вважаю я систему державної вищої професійної освіти безнадійною? Ні, я так не вважаю. Що вона має безліч соціальних «хвороб», то є так — переповненість студентами, які не мають ні мотивації, ні бажання вчитися, кадрові проблеми (до речі, як і скрізь), високий ступінь бюрократизації, безліч непрофільного навантаження тощо. Але з власного досвіду можу впевнено стверджувати, що є й чудові мотивовані, грамотні студенти, якими сьогодні пишаються їхні викладачі, і віддані справі викладачі, які, попри невисокі заробітні плати, продовжують передавати свій досвід і напрацювання та втілювати інноваційні освітні процеси й технології, і студентська активна молодь. Я хочу, заходячи в аудиторію, відчувати зворотний зв’язок і бачити очі зацікавлених слухачів, яким потрібно те, що я збирала по крихті десятки років. Це ключовий аргумент, чому я змінила державний виш на приватний.

Відповідь на запитання про те, чим відрізняються МСБО від МСФЗ, — це індикатор фахового рівня? Як Ви оцінюєте загальний професійний рівень української бухгалтерської спільноти?

О. Х.: Думаю, усі зрозуміли мій «жарт» на сторінках соціальних мереж щодо різниці між МСБО та МСФЗ . Звісно, відповідь на це запитання не є індикатором фахового рівня, але дає можливість зрозуміти, чи взагалі варто далі говорити про МСФЗ. На жаль, багато кандидатів, які претендують на посади, на яких вимагаються знання МСФЗ, навіть за наявності декількох сертифікатів не завжди можуть і на це запитання відповісти. Хоча воно дуже багато на що проливає світло в МСФЗ. Стосовно оцінки загального професійного рівня української бухгалтерської спільноти не стану висловлюватися загалом, бо його ніхто не вимірює та не відстежує. Можу тільки радіти тому, що серед моїх колег, слухачів, учнів дуже багато фахівців, які заслужено можуть вважатися професіоналами нашої бухгалтерської справи. Звісно, хтось почав шлях професійного зростання раніше і вже має потужний професійний багаж знань і навичок, хтось ступив на цей шлях нещодавно і тільки набирає обертів, і в них усе попереду. Вчитися, удосконалюватися та зростати професійно ніколи не запізно.

Ви активно займаєтесь підготовкою бухгалтерів до складання іспитів за різними професійними сертифікаціями. Які сертифікати мають найбільший попит серед бухгалтерів? Чи є в українських роботодавців фаворити серед бухсертифікацій?

О. Х.: Міжнародна академія сертифікації бухгалтерів і аудиторів (МАСБА) від свого створення мала стратегічну мету — надати доступ нашим слухачам до якомога більшого спектру сертифікаційних програм для бухгалтерів та аудиторів. На сьогодні МАСБА має акредитацію на підготовку до іспитів від АССА, СІМА та ICFM. Тут потрібно розуміти, що окремі провайдери забороняють одночасну акредитацію з «конкурентними» сертифікаційними програмами, інші встановлюють певні вимоги щодо членства в професійних організаціях, крім того, ще є багато певних особливостей «сертифікаційної кухні». Кожна сертифікація унікальна, тому для кожного бухгалтера підходить «своя» — це залежить від початкового рівня на старті сертифікації, мотивації (потреби), фінансових можливостей, особистих уподобань тощо. Оскільки сьогодні є певні регуляторні акти, якими передбачено необхідність наявності міжнародних сертифікатів у персоналу (особливо це стосується аудиторських компаній), то, звісно, АССА DipIFR — одна з найбільш затребуваних сертифікаційних програм. Бухгалтери, які вже виросли з виключно бухгалтерських знань, звертають увагу на СІМА, яка надає знання та навички управління ефективністю бізнесу. Зазначені обставини та профіль вакансій роблять ці програми фаворитами. Якщо формальні вимоги конкретного сертифіката не цікавлять або досвід недостатній, бухгалтери обирають інші сертифікаційні програми — ICFM, IFA, САР тощо. Насправді, сертифікат — це старт, тому просто наявність сертифіката ще не гарантує високого професійного рівня його утримувача, хоча може надати роботодавцю певний рівень впевненості, що кандидат здатний здобувати нові знання, має амбіції професійного зростання, що можуть розглядати як перевагу під час працевлаштування.

Із засвоєнням яких МСФЗ виникає найбільше проблем у бухгалтерів, вихованих у традиціях національної стандартизації?

О. Х.: Дуже правильно поставлене запитання — не «що складно дається бухгалтерам під час вивчення МСФЗ», а «що їм заважає вивчати МСФЗ» . Дійсно, їм заважають, як Ви слушно висловилися, традиції національної стандартизації.

Перше, на чому ми спотикаємося, так це фраза, що МСФЗ-звітність ґрунтується радше на оцінках, судженнях і припущеннях, ніж на точних даних. І після цієї фрази в аудиторії я роблю паузу, щоби слухачі усвідомили, що я вимовила, і на декілька хвилин западає тиша. Так, найскладніше для наших бухгалтерів — подолати страх формування професійного судження, встановлення оцінок, здійснення припущень — їх цього не вчили, вони звикли працювати регламентовано за інструкціями, нормативами тощо. Цей страх зникає після того, як бухгалтер відчуває внутрішню впевненість у своїх знаннях МСФЗ, але досягти цієї впевненості, як ми розуміємо, непросто.

Друге — це фінансова математика: дисконтування, розрахунки амортизованої вартості, амортизація премій і дисконтів, цінність використання основних засобів тощо. Останнім часом фінансова математика вбудовується і в національні стандарти, але щодо тих, хто вже перейшов на МСФЗ, то для більшості це складно.

Третє, що важко дається бухгалтерам, так це фінансові інструменти. Це має своє пояснення, бо в українських стандартах фінансові інструменти були розкладені по різних кошиках — окремо дебіторська та кредиторська заборгованості, окремо фінансові інвестиції, тобто інструменти капіталу, окремо решта фінансових інструментів. Крім того, недостатня розвиненість ринку цінних паперів просто не давала більшості накопичувати досвід їх обліку.

А якщо говорити про конкретні МСФЗ, які важко даються бухгалтерам, — це МСБО 12 «Податки на прибуток», МСБО 36 «Зменшення корисності активів», а також специфічні стандарти, актуальні для обмеженого кола бухгалтерів, з виплат на основні акції, прибутку на акцію, консолідації, розвідки та оцінки запасів корисних копалин тощо.

Деякі спеціалісти вважають, що національні стандарти не відповідають вимогам часу, бо вони дуже суперечливі, несистематизовані та застарілі. Тому практичне застосування нацстандартів несе величезні ризики для бізнесу. Чи є, на Ваш погляд, у системи ПСБО шанс на оновлення та удосконалення?

О. Х.: Національним стандартам бухгалтерського обліку 20 років! Згадаймо, які вони були прогресивні 20 років тому. На мій погляд, національні стандарти, які ще 20 років тому не суперечили МСФЗ того періоду, — це був прорив української бухгалтерії. Звісно, вони не могли та й не мали бути дослівним перекладом МСФЗ, але на той час вони відповідали рівню розвитку економіки, бухгалтерії, фінансових ринків, корпоративним відносинам тих часів.

Взагалі я вважаю, що в українських бухгалтерів був унікальний шанс через якісне застосування ПСБО підготуватися до впровадження МСФЗ, якби не… Що ж сталося в реаліях?

О. Х.:  Податковий облік наступав щороку дедалі сильніше, внаслідок чого бухгалтерський облік перетворився на молодшого брата, якого штовхали як могли. У результаті бухгалтерський облік майже зійшов нанівець, установилося панування податкового обліку і, звісно, бухобліку не приділяли належної уваги. Як наслідок, ПСБО перестали встигати за розвитком економіки, бізнесу, компаній. МСФЗ теж не стояли на місці — ухвалювали зміни, вводили нові стандарти, і знову ПСБО не встигали за цими змінами. Суттєві зміни податкового законодавства у 2015 році знову привернули увагу до бухгалтерського обліку, але йому важко швидко відновитися. Проте я бачу реальний прогрес за останні 5 років — бухгалтерському обліку приділяється значно більше уваги. Але вважаю, що він ще не відновився в тому обсязі, який ми від нього очікуємо.

Так, редакція ПСБО, яку ми маємо на сьогодні, часто піддається критиці, яка здебільшого обґрунтована. Говорити категорично, що застосування ПСБО «несе величезні ризики для бізнесу», я б не стала. Сьогодні ПСБО як концептуальну основу використовує більшість суб’єктів господарювання, а якби ризики були дійсно критичні, то вони б уже проявилися на системному рівні. Поки що система ПСБО є переважною концептуальною основою фінансової звітності в Україні. Водночас відмовитися від неї я не вважаю взагалі прийнятним.

Чи є в системи ПСБО шанс на «одужання»? Моя думка — так! Національні стандарти потребують уваги професіоналів, системного перегляду, вони мають бути допрацьовані та оновлені з урахуванням сучасних потреб бізнесу, актуальної редакції МСФЗ. Я бачу таку роботу абсолютно реальною.

Як Ви оцінюєте якість українських перекладів МСФЗ? Чи було б доцільно внести до Закону про бухоблік зміни, які б надавали право нашим бухгалтерам користуватися оригінальними актуальними текстами МСФЗ?

О. Х.: Знаючи історію, проблеми і складнощі з перекладом МСФЗ, можу сказати, що він не ідеальний, але ж він є. Дійсно, у перекладах МСФЗ є неточності, іноді помилки, і якщо про них повідомляють, то з власного досвіду можу сказати, зміни вносять оперативно. У червні 2020 року було оновлено 4 переклади: МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки», МСБО 23 «Витрати на позики», МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість» та КТМФЗ 16 «Хеджування чистих інвестицій в закордонну господарську одиницю» — думаю, цей процес буде продовжуватися. Навіть сьогодні в мене в роботі деякі неточності в МСБО 19 «Виплати працівникам», поки що працюємо з фахівцями щодо правильності перекладу.

Перш ніж я перейду до відповіді щодо доцільності внесення в майбутньому змін до Закону про бухоблік, хотілось би, користуючись нагодою, висловити жаль з приводу вже внесених змін. Я про те, що до середини 2017 року національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку визначалося як таке, що не суперечить міжнародним стандартам, а згідно з чинною редакцією Закону про бухоблік національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку визначається як документ, розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності. На мою думку, це створюватиме загрози віддалення національних стандартів від квінтесенції світового досвіду, що втілена в міжнародних стандартах фінансової звітності.

Щодо доцільності внесення до Закону про бухоблік змін, які б надавали право нашим бухгалтерам користуватися оригінальними актуальними текстами МСФЗ, то я би підтримала таку ініціативу. Але в разі гіпотетичного внесення таких змін є декілька нюансів, на які варто звернути увагу. По-перше, компанія — укладач МСФЗ-звітності тоді повинна в Примітках послатися саме на ту версію МСФЗ, яку використала. Я й зараз раджу писати, що «концептуальна основа для складання фінансової звітності — редакція МСФЗ, що розміщена на вебсторінці Міністерства фінансів України станом на _______». Для користувачів це цілком зрозуміла примітка. По-друге, і аудитори, і регулятори, і контролери, і користувачі (якщо їм це потрібно) тоді повинні також мати доступ до цих версій МСФЗ. Такий доступ до самих текстів МСФЗ можна отримати через просту й безкоштовну реєстрацію на сайті Ради з МСБО. Чи зможуть усі перелічені учасники процесу користуватися МСФЗ мовою оригіналу — англійською? Не впевнена. Думаю, саме це є ключовим аргументом проти внесення таких змін. І по-третє, чи не гальмуватиме потім можливість використовувати МСФЗ в оригіналі своєчасність українського перекладу МСФЗ? Вважаю, що всі три застереження можна врахувати, і ще раз повторюсь, що особисто підтримала б надання українським компаніям такого альтернативного вибору щодо використання української чи оригінальної версії міжнародних стандартів фінансової звітності.