Версия для печати

Верховний Суд України в постанові від 21.04.2021 у справі № 520/21140/18 нагадував, що відповідно до ст. 492 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Підкреслимо: така вимога діє і в період воєнного стану.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці роботодавець пропонує працівникові іншу роботу в цій же установі, організації. При цьому він зобов’язаний запропонувати всі вакансії. Роботодавець вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП, якщо запропонував йому наявну в установі роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Також мають бути запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з’явилися в установі протягом періоду попередження і які існували на день звільнення.

Законодавство не передбачає виключення зі строку попередження працівника про наступне вивільнення часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності.

А в постанові від 18.03.2021 у справі № 826/7878/18 Верховний Суд України підкреслював, що пропозиція вакантних посад має бути адресована саме конкретному працівнику, що виключатиме в майбутньому будь-які спори щодо недотримання процедури вивільнення працівника та переліку пропонованих йому посад.