Строки давності щодо планових податкових перевірок, які проводяться після 01 серпня 2026 року

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПКУ контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у межах 1095 днів (2555 днів — у випадках, визначених цим пунктом) з дня, наступного за граничним строком подання податкової декларації, а якщо декларацію було подано пізніше — за днем її фактичного подання.

Водночас зазначений строк не є абсолютно фіксованим. Пункт 102.3 ст. 102 ПКУ передбачає обставини, за яких перебіг строку давності зупиняється.

Для цілей цього матеріалу принципове значення має пп.102.3.2 ст.102 ПКУ:

«перебіг строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.».

У даному кейсі особливо показовою є ІПК ДПС України від 26.06.2026 № 3690/ІПК/99-00-07-05-02-ІПК, в якій контролюючий орган звертає увагу на особливості застосування пп.102.3.2 ст.102 ПКУ.

У цій консультації ДПС аналізувала ситуацію щодо платника, включеного до Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

ДПС зазначила, що оскільки пп.69.41.3 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлює для таких платників законодавчі обмеження щодо проведення окремих видів перевірок, період дії цих обмежень враховується при обчисленні строків давності за ст. 102 ПКУ.

ДПС прямо пов’язує це з пп.102.3.2 ст.102 ПКУ: якщо законом заборонено проводити відповідну перевірку, перебіг строку давності зупиняється на період такої заборони.

Ця позиція є важливою для загальної методології: Заборона проведення конкретної перевірки призводить до зупинення строку давності на період заборони.

При цьому, хоч ІПК має індивідуальний характер і сама по собі не є нормативним актом, однак вона демонструє актуальну позицію контролюючого органу щодо застосування пп.102.3.2 ст.102 ПКУ.

Отже, при визначенні того, який податковий період може бути охоплений перевіркою, призначеною або розпочатою після 01.08.2026, недостатньо механічно відрахувати 1095 календарних днів.

Необхідно:

1. визначити базову дату початку перебігу 1095-денного строку;
2. встановити, які періоди припали на законодавчу заборону проведення конкретного виду перевірки;
3. додати відповідні періоди до строку давності;
4. окремо перевірити, чи не існували інші передбачені ст.102 ПКУ підстави для його зупинення/продовження.

 

ХРОНОЛОГІЯ ЗАБОРОН НА ПЛАНОВІ ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ

• 18.03.2020 – 23.02.2022

У цей період діяли правила COVID-мораторію.

Документальні планові перевірки були заборонені, а перебіг строків давності за ст. 102 ПКУ був зупинений.

• 24.02.2022 – 26.05.2022

З початком воєнного стану було запроваджено окремий загальний мораторій на податкові перевірки.

Відповідно до первісної редакції пп. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ податкові перевірки:

• не розпочиналися;
• розпочаті перевірки зупинялися.

Отже, документальна планова перевірка залишалася забороненою.

• 27.05.2022 – 31.07.2023

27.05.2022 набрав чинності Закон № 2260-IX, який суттєво змінив воєнний режим податкових перевірок.

З цієї дати було дозволено проведення окремих документальних позапланових перевірок.

Однак документальні планові перевірки до переліку дозволених не потрапили.

Таким чином, для планових документальних перевірок заборона продовжилася.

• 01.08.2023 – 30.11.2023

З 01.08.2023 пп. 69.35 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановив, що до плану-графіка можуть включатися лише визначені категорії платників.

Спочатку це були:

1. платники, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
2. платники, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор;
3. платники, які надають фінансові та платіжні послуги.

З 01.12.2023 відповідні категорії платників були розширені Законом № 3453-IX.

Тому після 01.08.2023 необхідно встановлювати, чи мав конкретний платник право бути включеним до плану-графіка у відповідний період.

Якщо мав — після 01.08.2023 відлік строку давності поновлюється.

Якщо не мав — необхідно аналізувати відповідну законодавчу заборону та її вплив на строк давності.

Пункт 69.36 ПКУ прямо передбачає зупинення відліку строку давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, які не передбачені пп. 69.2-1 та 69.35 ПКУ.

• 01.12.2023 – 31.12.2024

З 1 грудня 2023 року Закон № 3453-IX змінив порядок проведення документальних планових перевірок під час воєнного стану. Підпунктом 69.35-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ було встановлено спеціальні мораторії щодо окремих категорій платників, а пп. 69.35-2 визначив, які платники протягом 01.12.2023–31.12.2024 могли включатися до плану-графіка документальних планових перевірок.

Зокрема, з 1 грудня 2023 року діяв мораторій на документальні перевірки платників єдиного податку першої та другої груп, а також щодо платників, податкова адреса яких пов’язана з тимчасово окупованими територіями або територіями бойових дій, з урахуванням установлених ПКУ винятків.

Одночасно пп. 69.35-2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановив, що з 01.12.2023 по 31.12.2024 включно до плану-графіка документальних планових перевірок могли бути включені виключно платники, які відповідали встановленим критеріям. Серед таких критеріїв були, зокрема, здійснення діяльності у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор, надання фінансових та платіжних послуг, а також визначені показники рівня сплати податків.

• 01.01.2025 і по сьогодні

З 01.01.2025 спеціальний режим пп. 69.35-2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, припинив дію. Натомість зберігся «адресний» мораторій, встановлений пп. 69.35-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Зокрема, мораторій на документальні перевірки продовжує діяти щодо платників, податкова адреса яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях, — до останнього числа місяця, в якому завершено тимчасову окупацію, або до державної реєстрації зміни місцезнаходження. Окремо встановлено мораторій щодо платників, податкова адреса яких знаходиться на територіях активних бойових дій або територіях, на яких можливі бойові дії, — до припинення відповідного статусу території.

При цьому пп. 69.35-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачає винятки з такого мораторію, зокрема щодо окремих документальних позапланових перевірок. Тому для цілей пп.102.3.2 ст.102 ПКУ необхідно оцінювати не лише місцезнаходження платника, а й конкретний вид перевірки.

Отже, з 01.01.2025 для звичайного платника, який не має податкової адреси на окупованій території, території активних або можливих бойових дій, загальної законодавчої заборони на проведення документальної планової перевірки немає.

 

ВИЗНАЧАЄМО ГРАНИЧНИЙ СТРОК ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ

Припустимо, податкову перевірку призначено на 11.08.2026.

Підприємство не належало до спецкатегорій платників, які могли перевірятися у період з 01.08.2023 по 30.11.2023, але з 01.12.2023 вже підлягало включенню до плану-графіка.

Таким чином, період заборони на планові перевірки для цього підприємства тривав з 18.03.2020 по 30.11.2023 (1353 дні).

Для визначення «глибини» перевірки необхідно зібрати загалом 1095 днів фактичного перебігу строку давності:

1. Після скасування заборони (01.12.2023 – 11.08.2026): минуло 985 календарних днів фактичного перебігу.
2. Нестача до 1095 днів: 1095 – 985 = 110 днів.
3. До запровадження заборони (відраховуємо 110 днів назад від 17.03.2020): отримуємо період з 29.11.2019 по 17.03.2020 (110 днів).

Структура строку давності з урахуванням його подовження на час заборони проведення перевірок виглядатиме так:

• 29.11.2019 – 17.03.2020 — 110 днів (перебіг до заборони);
• 18.03.2020 – 30.11.2023 — 1353 дні (подовження перебігу через заборону);
• 01.12.2023 – 11.08.2026 — 985 днів (перебіг після скасування заборони).

Отже, точкою відліку є 29.11.2019. Перевірці підлягатимуть усі звітні періоди, граничний строк подання декларацій за якими припадає на дату після 29.11.2019.

 

ВИСНОВКИ

Отже, «обнулення» строків давності, про яке всі говорили після 01.08.2026, насправді для більшості платників податків настане лише з 01.12.2026. А допоки, для них діятиме «розширений» період для перевірки.