Вимоги МСФЗ щодо форми подання статей балансу (Звіту про фінансовий стан) не є такими жорсткими, як вимоги ПСБО. У параграфі 57 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» наголошено, що цей стандарт не визначає порядку чи формату, у якому суб’єкт господарювання подає статті, а в параграфі 54 просто перелічено статті, які достатньо різні за своїм характером чи функцією, і тому заслуговують окремого подання в балансі. Серед них — стаття, яка характеризує загальну суму активів, класифікованих як утримувані для продажу, та активів, включених у ліквідаційні групи, класифіковані як утримувані для продажу відповідно до МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність».

Розмежування ж на поточні та непоточні (оборотні та необоротні активи — за звичною термінологією ПСБО) відбувається за вибором самого суб’єкта господарювання.

Так, суб’єкт господарювання подає поточні та непоточні активи і поточні та непоточні зобов’язання як окремі класифікації в балансі, за винятком випадків, коли подання, що базується на ліквідності, надає інформацію, що є обґрунтованою та більш доречною.

Поточним активом параграф 66 МСБО 1 пропонує класифікувати актив, зокрема, якщо суб’єкт господарювання сподівається реалізувати цей актив протягом дванадцяти місяців після звітного періоду.

МСФЗ 5 повторює норму МСБО 1 та вимагає активи, утримувані для продажу, наводити в балансі окремо.

Крім того, параграф 3 МСФЗ 5 зазначає, що активи, вже класифіковані як непоточні, не можна перекласифіковувати як поточні доти, доки вони не будуть відповідати критеріям, що дозволять класифікувати їх як утримувані для продажу.

Таке формулювання може декого збити з пантелику. Його треба розуміти так: необоротні активи стають оборотними (утримуваними для продажу), коли відповідають критеріям класифікації, тобто «необоротні активи, утримувані для продажу» належать до оборотних активів і мають наводитись у балансі окремо.

Щоправда, офіційна форма балансу, затверджена наказом МФУ від 07.02.2013 р. № 73, за якою подають звітність за МСФЗ із галочкою в шапці, містить для необоротних активів, утримуваних для продажу, окремий розділ після розділу оборотних активів. Через це в головбуха може скластися враження, що непоточні активи, утримувані для продажу, не є поточними активами.

Зазначену форматну некоректність підприємствам інколи доводиться долати, подаючи додаткові пояснення. Так, наприклад, у звіті ПАТ «Укрнафта» за 2018 рік спеціально наведено виноску до балансу, в якій зазначено: «Всього оборотних активів станом на 31 грудня 2018 року слід розглядати як підсумок рядків 1195 та 1200 <…>». Тобто для визначення загальної вартості оборотних активів підприємства менеджмент складає суму, наведену за рядком 1195 «Всього за роділом ІІ „Оборотні активи”», із сумою, наведеною за рядком 1200 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття».

Із набуттям обов’язку подавати фінансову звітність на підставі таксономії жодних проблем із класифікацією виникати не буде, адже в таксономічному форматі Звіту про фінансовий стан статтю «необоротні активи, утримувані для продажу» включено до розділу оборотних активів.