На бухгалтерському жаргоні під ретробонусом розуміють стимуляційні виплати, які постачальник (найчастіше — компанія гуртової торгівлі) виплачує покупцю (компанії роздрібної торгівлі) у разі виконання ним певних умов. Податківці трактують такі стимули як плату за послуги, що надала компанія роздрібної торгівлі гуртовому продавцю. Не дивно, що в обліку за нацстандартами в продавця — гуртової компанії найуживаніша практика — обліковувати ретробонуси саме як послуги.
А чи завжди така політика буде відповідати вимогам МСФЗ, зокрема МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами»?