«БУХГАЛТЕРІЯ: БЮДЖЕТ»:
Придбаваємо і обліковуємо харчові термометри

Версія для друку

05 травня, 2026

Тема: Інші об’єкти обліку, загальні питання бухобліку

Альона Кісєльова, консультант газети «Бухгалтерія: бюджет»

Про що йдеться?

Для того щоб розібратися з порядком обліку харчових термометрів, варто з’ясувати, що вони собою являють і для чого призначені.

Харчовий (кухонний) термометр (кулінарний градусник) — це спеціальний прилад, призначений для точного вимірювання температури всередині продуктів, страв або рідин у процесі їх приготування. Він має щуп-голку, який занурюють у м’ясо, тісто, олію чи напої, щоб гарантувати безпеку та якість приготування.

Харчові (кулінарні) термометри бувають кількох видів:

• електронні термометри зі щупом (контактні) — найточніші та найшвидші, оснащені металевим зондом, що занурюється в продукт. Такі термометри ідеальні для м’яса, соусів та рідин;
• механічні (циферблатні/біметалеві) — надійні, не потребують елементів живлення, підходять для духових шаф;
• інфрачервоні (безконтактні) — швидко вимірюють температуру поверхні, не торкаючись продукту, що зручно для пательні та іншого гарячого посуду;
• термометри з виносним щупом — дозволяють закрити дверцята духової шафи, залишаючи датчик всередині страви, а екран ззовні.

Правильний вибір харчового термометра — це запорука дотримання стандартів безпеки харчових продуктів, а також забезпечення якості страв.

При виборі харчового термометру важливо врахувати діапазон температур, швидкість зчитування та відповідність стандартам безпеки (НАССР).

ВАЖЛИВО! Придбання харчових термометрів для харчоблоків закладів освіти — це не просто рекомендація, а обов’язкова вимога системи НАССР, яка впроваджує заходи безпеки та якості харчування дітей.

Термічна обробка Держпродспоживслужба, яка контролює безпечність харчових продуктів і готових страв, неодноразово підкреслювала, що термічна обробка продуктів в закладах освіти — ключ до безпечного харчування дітей. Саме правильно обрана температура і час приготування страви визначають, чи буде страва безпечною для споживання і одночасно корисною (за своїми смаковими якостями, збереженням вітамінів, калорій тощо).

Отже, термічна обробка має гарантувати безпечність, знищуючи патогени, і зберігати харчову цінність. Основні вимоги включають досягнення температури всередині продукту, уникнення перехресного забруднення, правильне охолодження та використання принципів НАССР.

Основні вимоги до термічної обробки:

1) температурний режим: для знищення мікроорганізмів у товщі продукту температура має досягти 70–75 °C;

2) час обробки: не має перевищувати 15 хвилин при 180 °C, але при зниженні температури час збільшується (для підвищення безпеки);

3) запобігання забрудненню: окремий інвентар для сирих і готових продуктів;

4) охолодження: швидке охолодження після обробки для уникнення розмноження бактерій.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Сировина, яку використовують для приготування страв, має бути якісною і безпечною до початку проведення обробки.

Термометри для вимірювання температури страв у закладах освіти є необхідними для забезпечення безпеки харчування та дотримання санітарних норм. Вони дають змогу контролювати температурний режим готових страв, що є частиною профілактики інфекційних захворювань. Щоденний контроль зазвичай здійснюють відповідальні особи (наприклад медична сестра закладу освіти), забезпечуючи дотримання норм.

Ситуація 1 (як треба). У шкільній їдальні проводять температурний контроль щогодини. На кожному етапі обробки м’яса кухар вимірює внутрішню температуру за допомогою зондового термометра. Якщо температура нижча від 75 °C — страву не подають.

На практиці застосовують таблиці «комбінацій безпеки», де зазначають час і температуру, підібрані під кожен вид продукту (риба, яйця, птиця тощо). Це дає змогу зберегти смак і забезпечити мікробіологічну безпеку.

Ситуація 2 (як не треба). Кухар при приготуванні страв у харчоблоці ЗДО орієнтується виключно на свій досвід. І на перший погляд страва з м’яса виглядає готовою, але в товщі м’яса температура залишається на рівні 58 °C, що провокує ризик виявлення сальмонельозу. Така ситуація могла виникнути тому, що кухар не врахував товщину страви (наприклад, котлети: зовні вона пропеклася, але всередині залишилася сирою). Результат — мікробіологічне забруднення.

Бухоблік кухонних термометрів

КЕКВ Витрати на придбання кухонних термометрів планують за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» відповідно до п. 2.2.1 Інструкції № 3331.

Бухоблік Порядок бухобліку кухонного термометра є загальним і нічим не відрізняється від обліку інших активів. Зокрема, якщо очікується (за оцінкою установи), що термометр:

• буде використовуватись в установі більше року, то його обліковують у складі необоротних активів на субрахунку 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» за правилами, визначеними НС 1212. Вибуття (списання з обліку) приладів відбувається, якщо встановлено факт непридатності, неможливості подальшої експлуатації або передачі (продажу) іншим установам, згідно з нормами Порядку № 13143 або порядку списання комунального майна;
• буде використаний або втратить свої споживацькі якості, стане непридатним протягом року, то облік ведуть у складі запасів на субрахунку 1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» згідно з НС 1234. Втім на субрахунку 1812 обліковують МШП, які знаходяться на складі, тобто не передані в експлуатацію. Відповідно до п. 9 розд. IV НС 123 вартість МШП, що передані в експлуатацію, списується з балансу з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Зауважимо, що оцінка строку корисного використання має бути зроблена відповідно до того, як часто (інтенсивно) ваша установа планує використовувати термометри. Також при первинному визначенні строків можна керуватися гарантійними термінами експлуатації кухонних термометрів, встановленими виробником і зазначеними в документах до приладу або на упаковці (зазвичай це 1–2 роки на більш якісні моделі). Прогнозовані й фактичні строки можуть відрізнятися — це абсолютно нормальна ситуація.

Приклад 1. Установа придбала 2 інфрачервоні кухонні термометри. Вартість кожного — 1726,00 грн. При введенні приладів в експлуатацію комісія визначила строк корисного використання — більше року.

Проведення наведені в табл. 1.

Таблиця 1. Відображення в обліку придбання кухонних термометрів — об’єктів МНМА

Приклад 2. ЗЗСО придбав 5 електронних термометрів зі щупом по 280,00 грн/шт. Визначено, що прогнозований строк корисного використання термометра — менше 1 року. Відразу після придбання 2 прилади було видано у використання кухарю.

Проведення наведені в табл. 2.

Таблиця 2. Облік придбання харчових (кухонних) термометрів — об’єктів МШП