Поновлення працівника: з 26.01.2026 потрібно визначати додаткову базу для нарахування ЄСВ

09.01.2026

Тема: Податок на доход фізичних осіб Інші податки, загальні питання оподаткування Податок на доходи фізичних осіб, військовий збір

Законом України від 03.12.2025 № 4697-IX внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ). Зміни набирають чинності 26.01.2026 і стосуються нарахування ЄСВ особам:

яким нараховано різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи або після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час;
поновленим працівникам за вимушений прогул згідно з рішенням суду.

ЄСВ Нагадаємо, що Закон про ЄСВ містить норму, яка регулює нарахування ЄСВ на середню зарплату за вимушений прогул — ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ. Тепер цю норму уточнено: внесено зміни до абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ. Зміни передбачають донарахування ЄСВ до мінімального розміру за місяці вимушеного прогулу, якщо середній заробіток за цей час нижчий за МЗП. Зверніть увагу: на нашу думку, тут мається на увазі розмір МЗП, встановлений в місяці вимушеного прогулу, а не в місяці, у якому відбувається поновлення працівника та нарахування середнього заробітку за рішенням суду.

Зауважимо, що раніше фахівці ПФУ та Мінсоцполітики у своїх консультаціях зазначали, що донараховувати ЄСВ за місяці вимушеного прогулу не потрібно, адже середній заробіток за час вимушеного прогулу є виплатою, не пов’язаною з виконанням норми праці. Але тепер, як бачимо, з 26.01.2026 вимогу про донарахування ЄСВ (в разі потреби) за місяці вимушеного прогулу закріплено в абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ. На нашу думку, потрібно за січень 2026 року вже виконувати вимогу про донарахування ЄСВ у випадку нарахування середнього заробітку за вимушений прогул в цьому місяці, адже зміни набрали чинності 26.01.2026. Тобто нові правила стосуються виконання судових рішень після 26.01.2026, навіть, за місяці до цієї дати.

Зауважимо, що залишається проблема із нарахуванням ЄСВ у випадку, якщо ви знаєте точний розмір середнього заробітку за місяці вимушеного прогулу. У такому разі, на нашу думку, озвучену в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 16/2023, с. 11, недоцільно застосовувати ст. 7 Закону про ЄСВ та визначати базу для нарахування ЄСВ шляхом ділення загальної суми відшкодування на кількість місяців вимушеного прогулу, адже ви можете порахувати точну базу для нарахування ЄСВ. Своєю чергою ст. 7 Закону про ЄСВ знадобиться, якщо в судовому рішенні вказано загальний розмір середнього заробітку, який треба відшкодувати, і все, але, якщо ми спробуємо порахувати середньоденну зарплату, щоб потім здійснити точний розподіл середнього заробітку за місяцями вимушеного прогулу, то не отримаємо точного значення.

Страховий стаж Оскільки за місяці вимушеного прогулу з 26.01.2026 потрібно виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП, то такі місяці будуть входити до страхового стажу під час розрахунку лікарняних (ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV). Але, якщо ви не донараховували ЄСВ в разі поновлення працівника до 26.01.2026, то такі місяці до страхового стажу не увійдуть.