Якщо компанія не використовує спрощення параграфа 46А МСФЗ 16, їй необхідно оцінити, чи є ця зміна в компенсації модифікацією договору оренди. МСФЗ 16 визначає модифікацію оренди як зміну обсягу оренди або компенсації за оренду, що не були частиною початкових умов оренди.
Залежно від змін обсягу оренди компанія оцінює, чи змінилися права користування. Прикладом зміни обсягу може бути доповнення чи припинення права користування одним чи кількома базовими активами, скорочення чи продовження строку оренди. Орендні канікули чи зниження орендної оплати самі собою не є зміною обсягу оренди згідно з роз’ясненням РМСБО від 10 квітня 2020 року.
Оцінюючи зміни компенсації за оренду, компанія бере до уваги загальний вплив зміни орендних платежів. Наприклад, орендар не буде вносити платежі за декілька місяців, але згодом орендні платежі можуть бути збільшені у спосіб, що забезпечить незмінність компенсації за оренду загалом.
Якщо немає змін в обсязі оренди чи компенсації, модифікації оренди немає.
Якщо зміни обсягів оренди чи компенсації все ж таки були, то також слід проаналізувати обов’язок орендаря визначити, чи була ця зміна частиною початкових умов договору. Наприклад, договір міг містити умови зміни платежів унаслідок виникнення певних подій чи обставин, зокрема дій влади або випущених нормативних документів, які можуть вплинути на платежі. У такому випадку, якщо зміни випливають із початкових умов оренди, модифікації немає.
Зміни у платежах, які не є модифікацією оренди, зазвичай обліковують як змінний орендний платіж. Тоді орендар застосовує параграф 38 МСФЗ 16 і визнає вплив поступок з оренди у складі прибутків або збитків.
Якщо зміна орендних платежів зумовлена модифікацією оренди, то орендар застосовує параграфи 44–46 МСФЗ 16.