Вагаєтесь, як обліковувати комп’ютерні програми? Є роз’яснення Мінфіну!
(коментар до листа МФУ від 17.02.2017 р. № 31-11420-07-10/4538)
Версія для друку
Технології безупинно розвиваються, тоді як питання обліку комп’ютерних програм все так же залишається неоднозначним для бухгалтерів бюджетної сфери. Єдине, що тішить, — Мінфін коментованим листом підтвердив раніше обрану позицію з цього питання Тож у цьому коментарі нагадаємо відомче бачення обліку прав інтелектуальної власності і розглянемо можливість альтернативних підходів1. Перш за все відновимо в пам’яті, в чому ж була проблема.
Варіант 1: НМА З одного боку, будь-яка з комп’ютерних програм відповідає визначенню нематеріальних активів (далі — НМА), наведеному у п. 1 розд. ІІ НС 1222:
- її можна ідентифікувати (виділити чи відокремити від інших активів, наприклад, виділяти певну програму з-поміж решти, відокремити від комп’ютера, провівши деінсталяцію, тобто видалення);
- існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигід, пов’язаних з її використанням, та/або якщо вона має потенціал корисності (наприклад, дохід від продажу продукції чи послуг, скорочення витрат або інші вигоди, які є результатом використання активу);
- вартість програми може бути достовірно визначена (її можна завжди визначати як ціну придбання та доведення до придатного для використання стану).
Варіант 2: витрати Поряд із цим у царині інтелектуальної власності розрізняють такі майнові права (ч. 3, 4 ст. 32 Закону № 37923):
- виключне — право використовувати твір певним способом і в установлених межах і право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються;
- невиключне — право використовувати твір певним способом і в установлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передання невиключного права на використання твору іншим особам.
Зауважимо: коли придбавають програми для ведення бухобліку, антивірусні програми, програми для роботи з документами в бюджетних установах, зазвичай ідеться про невиключні права. Виключні права, як правило, установа матиме на ті програми і бази даних, які вона розробила самостійно або розробили на її замовлення.
Вибір Мінфіну Тож питання полягає в такому: чи можна комп’ютерні програми, за якими продавець передає установі тільки невиключні майнові права, відображати як НМА? Або краще їх відносити на витрати періоду? Відповідаючи на нього, Мінфін у коментованому листіцитує свої МР з обліку НМА4. Пояснимо, як їх розуміти.
ЦИТАТА. «На облік у складі нематеріальних активів беруться придбані права на володіння, користування та розпорядження об’єктом нематеріальних активів після відчуження їх (прав) від колишніх власників та визначення його вартості».
(абз. 2 п. 4 розд. ІІ МР з обліку НМА)
Передання невиключних прав не передбачає відчуження, тож імовірно Мінфін натякає на те, що виключні права є НМА, а плата за невиключні підлягає віднесенню на витрати відповідного періоду на підставі п. 11 розд. ІІ НС 122, який наводить у листі далі.
ЦИТАТА. «Об’єкт нематеріальних активів, отриманий в користування, обліковується суб’єктом державного сектору (ліцензіатом) на позабалансовому рахунку в оцінці, визначеній виходячи із розміру винагороди, встановленого в договорі. При цьому платежі за надане право використання об’єктів інтелектуальної власності у вигляді періодичних платежів, обчислених у порядку та строки, встановлені договором, включаються ліцензіатом до витрат звітного періоду».
(абз. 2 п. 16 розд. ІІ МР з обліку НМА)
Це бачимо як продовження попередньої думки Мінфіну: протягом строку експлуатації невиключних прав, окрім того, що ліцензійні платежі відображають як витрати, ще варто в позабалансі відобразити загальну суму платежів, що очікується до сплати протягом періоду користування цими правами5.
Отже, є обґрунтовані два варіанти (зазначимо лише про всяк випадок, що НС 122 має статус нормативно-правового акта, а МР з обліку НМА таким не є, це лише роз’яснення Мінфіну). Який обирати — вирішувати вам. А приклад відображення в обліку за кожним з них див. нас. 7 цього номера. Якщо ви дослухаєтесь до Мінфіну, шукайте підказку щодо обсягу прав, що передаються (виключні чи ні), в договорі на придбання комп’ютерної програми.
ВИНЯТОК. Уникнути мук вибору можна, якщо вартість програми підлягає включенню до первісної вартості об’єкта основних засобів. Але готуйтесь обґрунтувати, чому ця програма є невіддільною від пристрою, на який встановлена. Наприклад, без операційної системи комп’ютер, ноутбук, планшет тощо не готовий до експлуатації працівниками установи (якщо тільки ви не плануєте використовувати пристрій для навчання, що потребує саме такої його комплектації). Тому вартість ліцензії Windows і послуг із встановлення можна включити до первісної вартості комп’ютера, уникнувши при цьому проблем з визнанням НМА.
