«Переговорка» в режимі надзвичайної ситуації: роз’яснює Мінекономіки
(коментар до листа Мінекономіки від 20.03.2020 р. № 3304-04/20005-06)
Статтю взято з газети "Бухгалтерія: бюджет" № 13-14/2020
Людмила Линник, юрист газети «Бухгалтерія: бюджет»
Розпорядженням КМУ від 25.03.2020 р. № 338-р єдину державну систему цивільного захисту переведено в режим надзвичайної ситуації (далі — НС) до 24 квітня 2020 року. Що це означає та як впливає на публічні закупівлі? Відповідь знаходимо в листі, що коментується. І хоч виданий він на п’ять днів раніше зазначеного розпорядження, з-поміж іншого роз’яснює і порядок дій замовників в умовах НС.
Одразу зазначимо, що будемо говорити не про закупівлі, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які виведено з-під дії Закону № 9221 (детальніше про такі закупівлі див. за посиланням).
Тож далі розглянемо саме вплив ситуації, що склалась у державі, на поточні закупівлі (заплановані на початку року) та закупівлі, які не регулюються постановою № 2252, однак так чи інакше виникли внаслідок запровадження НС.
НС та її наслідки
Керівництво єдиною державною системою цивільного захисту здійснює КМУ, а безпосереднє керівництво — Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 2 КЦЗ3 НС — це обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI.
Надзвичайна ситуація може бути державною, регіональною, місцевою, об’єктовою. Остаточне рішення щодо визначення рівня надзвичайної ситуації приймає ДСНС з урахуванням експертного висновку (за наявності) (п. 11 Порядку № 3684).
Як зазначило Мінекономіки в листі, що коментується, відповідно до протоколу про НС5 НС, пов’язана із загрозою поширення гострої респіраторної хвороби на території України, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV, визначена в Україні як медикобіологічна НС, пов’язана з епідемічним спалахом небезпечних хвороб, державного рівня.
Поширення коронавірусу змусило уряд продовжити період карантину та встановити режим НС до 24.04.2020 р. на всій території України. Як здійснювати закупівлі в такому режимі? Розглянемо далі.
Що із закупівлями?
Поточні закупівлі Як ми вже зазначили вище, певну категорію закупівель, спрямованих на запобігання поширенню і подолання наслідків коронавірусу, виведено з-під дії Закону № 922 (див. за посиланням).
Всі інші закупівлі, як зазначає Мінекономіки в листі, що коментується, здійснюються замовниками у звичайному режимі. Тобто, закупівлі, заплановані установами в річному плані, необхідні для їх поточної діяльності, кошти на які передбачені їх кошторисами та фінансування на які виділено в установленому законодавством порядку, здійснюються так.
1. Закупівлі до 19.04.2020 р. на суму:
- до 200 тис. грн для товарів, послуг та 1,5 млн грн для робіт — через електронну систему закупівель (ЕСЗ) із застосуванням Інструкції № 106
чи без неї шляхом укладання прямих договорів;
НАГАДАЄМО. Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 2 Закону № 922 у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання ЕСЗ, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.
- понад 200 тис. грн для товарів, послуг та 1,5 млн грн для робіт — виключно через ЕСЗ із застосуванням тендерних процедур закупівель.
2. Закупівлі після 19.04.2020 р. на суму:
- від 1 коп. до 50 тис. грн — через ЕСЗ чи без неї шляхом укладання прямих договорів;
ДО ВІДОМА. У разі здійснення таких закупівель без використання ЕСЗ замовник обов’язково оприлюднює в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ (ч. 3 ст. 3 нової редакції Закону № 922).
- від 50 тис. грн до 200 тис. грн для товарів, послуг та 1,5 млн грн для робіт — виключно через ЕСЗ із застосуванням спрощеної процедури закупівель;
- від 200 тис. грн для товарів, послуг та 1,5 млн грн для робіт — виключно через ЕСЗ із застосуванням тендерних процедур закупівель.
Однак, НС і тут може внести свої корективи.
Закупівлі, пов’язані з НС Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 35 Закону № 922 замовником як виняток може бути використана переговорна процедура закупівель, зокрема, у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій. Застосування переговорної процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури.
Отже, із зазначеного робимо висновок, що замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі з дотриманням таких умов:
- наявність рішення компетентного органу про встановлення НС (у нашому випадку такими є протокол про НС та розпорядження КМУ від 25.03.2020 р. № 338-р);
- нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків НС;
- вартість предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку № 4547, має становити від 200 тис. грн для товарів, послуг та 1,5 млн грн для робіт.
Отже не всі закупівлі в період карантину можна здійснювати із застосуванням переговорної процедури, а тільки ті, необхідність в яких виникла у зв’язку з НС, і водночас вони не підпадають під дію постанови № 225.
Які це закупівлі, залежить від кожної конкретної ситуації та особи замовника. Це можуть бути, наприклад, і паливо-мастильні матеріали, які придбаваються для забезпечення роботи комунальних служб (підвезення працівників в умовах зупинення громадського транспорту), і витрати, пов’язані з роз’яснювальною роботою, і навіть будівництво якихось пристосовних об’єктів тощо.
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір.
Форму повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури затверджено наказом № 4908. Вона застосовується до 19.04.2020 р., а далі відповідна інформація оприлюднюється згідно з вимогами ч. 6 ст. 40 нової редакції Закону № 922.
У повідомленні замовник зазначає обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі) та вказує класифікацію НС відповідно до ДК 019-20109 (20713 НС, пов’язана з епідемічним спалахом небезпечних інфекційних хвороб).