«НОВИЙ БЮДЖЕТНИЙ ОБЛІК»:
Від ремонту до поліпшення один крок?

Версія для друку

02 квітня, 2024

Тема: Інші об’єкти обліку, загальні питання бухобліку

Марина Дорошенко, експертка газети

Норми та вимоги Щоб відповісти на запитання читачки, почнемо здалеку, тобто з глибини — з підвалу. Це приміщення є частиною будівлі, що розташоване нижче від рівня землі й наразі має додаткову цінність, бо не лише використовується за основним функціональним призначенням, а й слугує укриттям для населення.

Якщо підвал визнано спорудою подвійного призначення, то щодо утримання та експлуатації такої категорії приміщень слід звернутися до Вимог № 579. Цим документом розроблено відповідні норми, яких треба дотримуватися під час експлуатації таких приміщень, як-от герметичність, дотримання температурно-вологісного режиму, доступність тощо.

Окрім того, наприкінці минулого року стали чинними ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», які встановлюють основні положення щодо проєктування захисних споруд цивільного захисту та споруд подвійного призначення для укриття населення.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Вимоги ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» можна повністю або частково використовувати для проєктування капремонту захисних споруд, споруд подвійного призначення (сховищ, протирадіаційних укриттів), інженерних систем і конструкцій з метою відновлення їхніх експлуатаційних показників. Під час проєктування капітального ремонту вимоги цих норм у частині інклюзивності, а за технічної неможливості їх виконати — у частині заходів щодо розумного пристосування, обов’язкові.

Загальні положення щодо забезпечення доступності будівель і споруд, їх розумного пристосування з урахуванням потреб маломобільних груп населення встановлено в ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення».

Отже, застосування ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» не є обов’язком (окрім інклюзивності), тому їх використання має рекомендаційний характер. Чого не скажеш про Вимоги № 579, які призначені для використання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання — балансоутримувачами захисних споруд.

А от у разі реконструкції та нового будівництва захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів) і споруд подвійного призначення із захисними властивостями, сховищ або протирадіаційних укриттів ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» обов’язкові.

Ще до початку процесу проєктування слід обстежити технічний стан об’єкта, щоби підготувати висновок та/або рекомендації про можливість виконання робіт (п. 3.15 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»). Саме на цьому етапі прогнозують кінцевий результат, який залежатиме від закладених норм. Наведемо ось такий приклад: згідно з пп. 7.1.4 ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» ширина (у просвіті) коридорів, пандусів усередині захисних споруд і споруд подвійного призначення, які використовують для евакуації, у тому числі маломобільних груп населення, має бути не менше ніж:

• 1,8 м — за нового будівництва;
• 1,5 м — за реконструкції;
• 1,2 м — за капітального ремонту.

Таким чином, норми, які застосовують під час реконструкції, можуть відрізнятися від тих, які беруть до уваги під час капітального ремонту. Відповідно, і розрахунок кошторисних витрат може різнитися. Саме тому вже на етапі передпроєктних робіт варто визначитися з видами робіт.

Будівельно-облікові відмінності Пригадаємо, які саме види робіт відносять до капітального ремонту. Для цього вкотре звернемося до листа Держкомбуду від 30.04.2003 № 7/7-401, у якому зазначено, що капітальний ремонт — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій та обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі та благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта. Та наразі маємо ширше бачення, яке прописано в ДБНах.

ЦИТАТА. «Сукупність робіт на об’єкті, прийнятому в експлуатацію, без зміни його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, що передбачають:

• втручання у несучі та/або огороджувальні конструкції, у інженерні системи загального користування у зв’язку з їх фізичною зношеністю, руйнуванням та/або з метою покращення їх експлуатаційних показників (за необхідності), у тому числі з метою термомодернізації;
• дооснащення, заміну виробничого устатковання та технічного обладнання, що є стаціонарно змонтованим та призначеним для застосування протягом тривалого часу у будівлях та спорудах (за умови зміни навантажень на існуючі несучі та/або огороджувальні конструкції та/або схем їх прикладання);
• благоустрій території, у тому числі щодо забезпечення доступності для маломобільних груп населення».

(п. 3.7 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»)

Більш точним із практичного погляду є Примірний перелік № 150, де капітальний і поточний ремонти будинків, споруд і приміщень розмежовано залежно від їхньої суттєвості. Цим документом рекомендовано користуватися бюджетним установам (лист Мінжитлокомунгоспу від 11.03.2009 № 8/7-2425), а для об’єктів благоустрою підійде Порядок № 154: ним керуються органи місцевого самоврядування, визначаючи вид ремонтних робіт.

У тих же ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» знаходимо, чим капітальний ремонт відрізняється від реконструкції.

ЦИТАТА. «Перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об’єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (загальна площа, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня, доступність для маломобільних груп населення.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)».

(п. 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»)

Окрім «геометричних» нюансів, є ще низка відмінностей капремонту від реконструкції в обліку. Ремонт здійснюють за рахунок бюджетних асигнувань за загальним фондом або за рахунок надходжень коштів спеціального фонду бюджету. Якщо звернемося до НС 121 «Основні засоби», то відразу наштовхнемося на визначення, що витрати на утримання, у тому числі ремонт, які не збільшують первісної вартості активу, визнають витратами того періоду, у якому вони були здійснені (п. 2 розд. III НС 121 «Основні засоби»). І це принципова відмінність ремонту від поліпшення, тобто реконструкції, яку здійснюють за рахунок цільового фінансування і яка приводить до збільшення капіталу.

Виводити будівлю з експлуатації під час проведення капітального ремонту не треба — лише в разі суттєвої потреби. Тому на період проведення ремонтних робіт нараховувати амортизацію на об’єкти основних засобів не припиняють (п. 3 розд. IV НС 121 «Основні засоби»), а ось поліпшення супроводжується скасуванням нарахування зносу.

Ну і, звичайно, згадаємо про КЕКВ, які також різнитимуться: реконструкцію проводимо за КЕКВ 3140 «Реконструкція та реставрація», капремонт — за КЕКВ 3130 «Капітальний ремонт».

Рішення керівника Щоразу, торкаючись ремонтного питання, ми обов’язково наголошуємо на тому, що визначальним моментом під час ухвалення рішення щодо різновиду робіт є розпорядчий документ керівника суб’єкта державного сектору (п. 2 розд. VI МР з обліку ОЗ). Саме ця посадова особа має визначити, роботи будуть спрямовані на підвищення техніко-економічних можливостей чи здійснені для підтримання об’єкта в придатному для використання стані.

При цьому керівник має проаналізувати ситуацію та врахувати суттєвість майбутніх витрат. Що це означає? Із першим зрозуміло, а от визначення суттєвості витрат не має вартісного критерію і, найімовірніше, враховується для розмежування ремонтних робіт на поточні та капітальні. Та, на наш погляд, визначальним критерієм є очікуваний результат.

Хочемо звернути вашу увагу на важливий момент під час ухвалення рішення, а саме на економічні вигоди. У результаті проведеного поліпшення вони мають збільшитися, а якщо залишаться на первісно визначеному рівні — плануємо ремонтні роботи. Це також прописано в МР з обліку ОЗ. Нагадаємо, що економічна вигода є потенційною можливістю отримати кошти від використання активу (абз. 7 ст. 1 Закону про бухоблік), тобто об’єкт основного засобу розглядають на предмет вигідності.

Оглянувши об’єкт щодо його технічного стану, ухвалюють рішення про вид і характер робіт, які треба провести на об’єкті. Наш випадок не передбачає зміни габаритів будівлі, але чи зміниться її функціональне призначення? Не зміниться, якщо буде поліпшено умови перебування працівників під час повітряних тривог у вже обладнаному сховищі. Зміниться, якщо підвальне приміщення переобладнають для присвоєння статусу споруди подвійного призначення і, як наслідок, установа отримає вигоду.

У такому випадку поліпшення (реконструкція) — більш клопіткий, але все-таки й більш правильний вид робіт. Тим паче що поліпшуються й умови експлуатації будівлі загалом, що робить будівлю безпечнішою, отже, і збільшує вартість.