«ЗАРПЛАТА ТА КАДРОВА СПРАВА»:
Чи виключати дні військової служби без збереження середньої зарплати при розрахунку лікарняних: думка ПФУ
(коментар до листа ПФУ від 06.03.2023 р. № 7765-6270/У-03/8-2800/23)
Версія для друку
Вікторія Змієнко, головний редактор газети «Зарплата та кадрова справа»
Проблема З 19.07.2022 р. за працівниками, які служать і для яких забезпечуються гарантії згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП, не зберігається середній заробіток. Є виняток щодо продовження збереження середнього заробітку для педагогічних та науково-педагогічних працівників (крім тих, що служать за контрактом). Цим працівникам і після 19.07.2022 р., окрім місця роботи та посади, ще зберігаємо і середню зарплату (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 33/2022, с. 20 та № 38/2022, с. 5).
Як ці періоди без нарахування виплат вплинуть на розрахунок лікарняних та декретних, якщо працівник після служби повернеться на роботу та захворіє чи піде у відпустку у зв’язку із вагітністю та пологами?
Як це було до 2023 року? На це запитання ми відповідали ще минулого року — див. газету «Зарплата та кадрова справа», № 22/2022 (с. 24) та № 23/2022 (с. 6). І навіть отримали відповідь на наш запит з цього приводу від ФСС у листі від 05.12.2022 р. № 1671-11-1 (див. газету «Зарплата та кадрова справа», № 23/2022, с. 6). І ми, і ФСС тоді дійшли висновку, що підстав виключати дні військової служби без збереження середньої зарплати при розрахунку середньої зарплати для лікарняних та декретних відповідно до норм Порядку № 1266 підстав немає. Адже такий період не названо поважною причиною у п. 3 Порядку № 1266.
Тож виходить, що при розрахунку середньої зарплати нарахування виплат за такі дні немає, а дні не виключають — це фактично призводить до заниження середньої зарплати для нарахування виплат. Несправедливо — скажете ви. Погоджуємося! Щодо цього мають бути внесені зміни до Порядку № 1266. Бо ФСС до 2023 року був проти.
До речі, цим роз’ясненням ФСС варто користуватися для страхових випадків, що настали до 01.01.2023 р., бо з 1 січня 2023 року все змінилося…
А що з 2023 року? З 1 січня 2023 року маємо оновлення норм Порядку № 12661, а Закон про соцстрахування взагалі викладено у новій редакції2. Ба більше, тепер ПФУ, а не ФСС фінансує допомогу роботодавцям.
То може щось змінилося і дні служби без збереження заробітку вже можна виключати при розрахунку середньої зарплати? На жаль, ні. Як ФСС до 2023 року, так і ПФУ після 01.01.2023 р. (див. у коментованому листі) вважає, що немає підстав виключати такі дні при розрахунку середньої зарплати за Порядком № 1266. Аргументи ПФУ ті самі, що і у ФСС: Порядком № 1266 визначено вичерпний перелік поважних причин, у якому не зазначений період, коли працівник був призваний на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятий на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. А тому такі дні не можуть бути виключені із розрахункового періоду як поважна причина.
Прикро, що Кабмін, оновлюючи з 01.01.2023 р. норми Порядку № 12661, не вніс зміни щодо цього до п. 3. А тому поважними причинами на сьогодні є такі:
- тимчасова непрацездатність (як оплачувана, так і не оплачувана);
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (в тому числі не оплачувана працівницям-сумісницям з 01.01.2023 р.);
- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;
- відпустка без збереження заробітної плати, в тому числі на час карантину, воєнного стану (як усім працівникам, так і для ВПО та біженців за кордон3);
- призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України
Тільки дні, не відпрацьовані з цих причин, можна виключити з розрахункового періоду. Розглянемо приклад.
Приклад. Працівника мобілізовано 04.03.2022 р., а демобілізовано у лютому 2023 року. 01.03.2023 р. він приступив до роботи. 03.04.2023 р. працівник захворів. За період з 1 квітня по 18 липня 2022 року нараховано середню зарплату у сумі 23000,00 грн., а за березень 2023 року нараховано зарплату 7000,00 грн.
Розрахунковий період — 01.04.2022 р. − 31.03.2023 р. (365 к. дн.). Підстав виключати 225 к. дн. служби без нарахування середньої зарплати (19.07.2022 р. − 28.02.2023 р.) немає, бо такий період не віднесено до поважних причин відповідно до п. 3 Порядку № 1266.
Середня зарплата для нарахування лікарняних становитиме:
(23000,00 грн + 7000,00 грн) : 365 к. дн. = 82,19 грн.
Для порівняння: якби норми Порядку № 1266 дозволяли виключити 225 к. дн. служби без нарахування середньої зарплати (19.07.2022 р. − 28.02.2023 р.), то середня зарплата становила б 214,29 грн [(23000,00 грн + 7000,00 грн) : (365 к. дн. − – 225 к. дн.)]. Як бачите, фактично працівник втрачає 132,10 грн оплати за кожен день хвороби. Несправедливо, проте лише зміни до Порядку № 1266 зможуть це змінити.
